Мікроелементи для сої: чому це важливо?

Соя — культура з високою чутливістю до нестачі макроелементів, які вона активно споживає протягом усього вегетаційного циклу. Хоча за умов належної інокуляції та технології вирощування вона здатна самостійно фіксувати атмосферний азот, цього не можна сказати про фосфор і калій — їх обов’язково потрібно вносити ззовні.

Потреби сої в елементах на 1 центнер урожаю:

Фосфор (P) — 1,3–1,7 кг;
Калій (K) — 1,8–2,2 кг.

Найбільша активність засвоєння цих елементів припадає на період від початку бутонізації до фази наливу зерна. У цей час рослина поглинає близько 80% загальної потреби у фосфорі та калії. Натомість після появи сходів і до бутонізації засвоюється лише 18–20% цих поживних речовин.

Що це означає для аграрія?

Плануючи систему підживлення, варто враховувати пікові фази потреби культури, щоб максимально забезпечити рослини живленням саме тоді, коли воно найнеобхідніше. Ефективне підживлення у критичні фази розвитку значно підвищує врожайність, поліпшує якість зерна та забезпечує рослинам стійкість до стресів.

Соя не просто потребує макроелементів, а й надзвичайно чутлива до мікроелементного живлення. Якщо про бор агрономи пам’ятають майже завжди, то молібден і кобальт часто залишаються поза увагою. А дарма, адже без них повноцінний розвиток сої просто неможливий. До критично важливих також належать залізо, цинк, марганець та магній.

Основні мікроелементи для сої та їх функції:

Бор (B): впливає на формування пилку, запліднення, розвиток бульбочок, засвоєння кальцію та азоту. Недостатня концентрація в ґрунті — головна причина дефіциту, адже бор не перерозподіляється всередині рослини. Найбільше страждають точки росту.
Молібден (Mo): активізує азотфіксацію, забезпечує розвиток кореневої системи та покращує діяльність бульбочкових бактерій. Взаємодіє з бором, але антагоністично з залізом.
Кобальт (Co): бере участь у фотосинтезі, диханні, синтезі вітамінів і нуклеїнових кислот. Часто дефіцит спостерігається на торф’яних та супіщаних ґрунтах.
Марганець (Mn): відповідає за білковий синтез, фотосинтез та засвоєння нітратів.
Магній (Mg): незамінний для хлорофілу, сприяє фотосинтезу та підвищенню вмісту білка у бобах.
Залізо (Fe): потрібне для синтезу хлорофілу, дихальних процесів та загального метаболізму.
Цинк (Zn): активізує численні ферменти, бере участь у синтезі ДНК, гормональному балансі та рості рослин.

Ознаки дефіциту мікроелементів

Бор: деформація молодого листя, міжжилковий хлороз, ламкість стебел, затримка росту.
Молібден: пожовтіння листя, уповільнення росту, червонуватий відтінок молодого листя.
Марганець: міжжилковий хлороз і коричневі плями на молодому листі.
Магній: хлороз старого листя, поява коричневих некротичних плям.
Кобальт: втрата забарвлення листя, блідість, схожа на дефіцит азоту.
Залізо: хлороз на молодому листі, подальші некрози жилок.
Цинк: хлороз, затримка росту, жовта плямистість та бронзовий некроз.