Серед багатьох мікроелементів, необхідних для повноцінного розвитку сільськогосподарських культур, молібден часто залишається в тіні таких популярних елементів як цинк, бор або магній. Та попри свою малу концентрацію в рослинних тканинах, молібден відіграє критично важливу роль у ряді біохімічних процесів. Його нестача може призвести до серйозного порушення азотного обміну, зниження врожайності, погіршення якості продукції та підвищеної чутливості до стресів.

Хімічна роль молібдену в рослинах

Молібден є складовою частиною ферментів, які беруть участь у критично важливих реакціях:

  • Редуктаза нітратів – фермент, що перетворює нітрати в амоній — форму азоту, яку рослина може засвоїти.
  • Без молібдену цей процес порушується.
  • Нітрогеназа – основний фермент, що відповідає за фіксацію атмосферного азоту бульбочковими бактеріями у бобових культурах.
  • Участь у синтезі вітамінів, гормонів та антиоксидантних речовин.

Таким чином, молібден безпосередньо впливає на ефективність азотного живлення, процеси росту, фотосинтезу та утворення білків.

Дефіцит молібдену: як розпізнати проблему?

Ознаки нестачі молібдену у рослин проявляються ще на ранніх етапах розвитку — часто одразу після проростання. В таких умовах значно знижується енергія проростання та загальна схожість. На листках спостерігається характерне пожовтіння між жилками, при цьому самі жилки залишаються насичено-зеленими.

Найчастіше дефіцит молібдену виникає на кислих ґрунтах із рівнем pH нижче 5,5. У таких умовах молібден вступає в хімічні зв’язки з іншими сполуками в ґрунті, внаслідок чого переходить у недоступну для рослин форму.

На яких ґрунтах спостерігається нестача молібдену?

Біологічна доступність молібдену залежить, перш за все, від рН ґрунту. Найчастіше дефіцит спостерігається:

  • На кислих піщаних та супіщаних ґрунтах (рН < 5,5).
  • У зонах із надлишком опадів, де мікроелемент легко вимивається з орного шару.
  • На ґрунтах із високим вмістом органічної речовини, яка пов'язує молібден і робить його менш доступним.
  • При надмірному внесенні сірки або фосфору, що також може блокувати засвоєння елемента.

У такому випадку доцільно проводити листкові або ґрунтові підживлення молібденом, особливо у критичні фази розвитку.

Коли особливо важливе внесення молібдену?

1. Передпосівна обробка насіння

  • Дуже актуальна для сої, гороху, нуту, де молібден забезпечує активність азотфіксуючих бактерій. Така обробка стимулює кращий розвиток бульбочкової системи.

2. Фаза інтенсивного росту (розетка, кущення)

  • У ріпаку, капусті, буряках — забезпечення достатнього рівня молібдену в цей період впливає на правильне формування листового апарату та кореневої системи.

3. Формування генеративних органів

  • Нестача мікроелемента в період бутонізації та цвітіння призводить до зниження якості запилення та формування плодів.

Найефективніше вносити молібден у вигляді позакореневого підживлення — швидке засвоєння, мінімальна втрата в ґрунті, висока ефективність навіть за стресових умов.

Молібденові мікродобрива зазвичай застосовуються на великих площах сільськогосподарських угідь, переважно під зернові та бобові культури. Завдяки участі молібдену у ключових фізіологічних процесах рослин, зокрема у засвоєнні азоту, їх застосування сприяє суттєвому зростанню врожайності — в окремих випадках не менше ніж на 30%. Саме тому молібденові добрива є важливою складовою технології живлення при вирощуванні культур у промисловому землеробстві.

Шукаєте молібден? Звертайтесь до Аграрної Платформи — отримайте фахову консультацію та підберіть ефективне добриво саме для ваших культур. Працюємо на результат вашого врожаю.