Кислотність ґрунту — один із ключових показників, від якого залежить ефективність удобрення, засвоєння поживних речовин та загальна врожайність культур. Надмірна кислотність — це прихована, але надзвичайно поширена проблема українських полів. Вона поступово знижує родючість, зменшує ефективність добрив і робить ґрунт непридатним для багатьох культур.
Що таке кислотність ґрунту?
Рівень кислотності визначається показником pH — ступенем концентрації водневих іонів у ґрунтовому розчині.
- Нейтральний ґрунт: pH 6,5–7,0.
- Слабо кислий: pH 5,5–6,5.
- Середньо кислий: pH 4,5–5,5.
- Сильно кислий: pH нижче 4,5.
Більшість сільськогосподарських культур найкраще ростуть при pH 6,0–7,0. Якщо кислотність нижча, засвоєння основних елементів живлення (азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію) різко зменшується, а фосфор переходить у недоступні форми.
Ознаки надмірної кислотності ґрунту
Визначити підвищену кислотність можна за кількома характерними симптомами:
- рослини сповільнюють ріст, листки дрібні й бліді;
- з’являється червонуватий або фіолетовий відтінок листя через дефіцит фосфору;
- культура слабко розвиває кореневу систему;
- у полі часто спостерігається кислий запах після дощу;
- знижується ефективність добрив — навіть при достатніх нормах урожайність падає.
Також на кислих ґрунтах активізуються токсичні сполуки алюмінію та марганцю, які пригнічують розвиток коренів, а мікробіологічна активність різко знижується.
Основні причини підвищеної кислотності
- Інтенсивне використання мінеральних добрив — особливо аміачних і сечовинних форм без вапнування.
- Вимивання кальцію під дією опадів, особливо в легких піщаних ґрунтах.
- Відсутність органічних добрив і зменшення гумусного шару.
- Монокультури — вирощування одних і тих самих культур без сівозміни.
- Промислові викиди та кислотні дощі у певних регіонах.
З роками ґрунт поступово «втомлюється» — змінюється його структура, знижується активність корисної мікрофлори, погіршується водно-повітряний режим.
Як боротися з надмірною кислотністю?
Найефективніший і перевірений спосіб — внесення мінерального вапна. Воно нейтралізує надлишкову кислотність, насичує ґрунт кальцієм і магнієм, покращує структуру та стимулює розвиток мікроорганізмів.
Як правильно вносити мінеральне вапно:
- вносити відразу після збирання попередника по стерні;
- за потреби поєднувати з компенсаційною нормою азоту для прискорення соломодеструкції;
- після внесення заробити в ґрунт на глибину 10–15 см за допомогою лущильника або дискової борони;
- уникати надмірного перевищення норм, щоб не лужнити ґрунт.
Вапнування не лише знижує кислотність, а й покращує ефективність мінеральних добрив, особливо фосфорних, роблячи їх більш доступними для рослин.
Переваги системного вапнування
- Підвищення pH до оптимального рівня 6,0–7,0;
- Поліпшення структури ґрунту та водопроникності;
- Збільшення активності мікрофлори, що пришвидшує мінералізацію органіки;
- Зниження токсичності алюмінію та марганцю;
- Підвищення врожайності на 15–25% у перший рік після внесення.
Як підтримувати оптимальну кислотність?
Після проведення вапнування важливо періодично контролювати стан ґрунту. Раз на 3–5 років потрібно повторювати аналіз pH і при необхідності проводити підтримувальне внесення вапна у зменшених дозах.
Також слід збалансувати систему живлення — використовувати органічні добрива, сидерати, та чергувати культури в сівозміні. Це допоможе уникнути повторного закислення.
Надмірна кислотність ґрунту — це не лише агрономічна, а й економічна проблема, адже вона знижує ефективність добрив і врожайність культур. Регулярне вапнування — найпростіший і найефективніший спосіб відновлення родючості.
На сайті Аграрної Платформи ви можете придбати мінеральне вапно для швидкого розкислення ґрунту.
