Агрофітоценоз — це відносно стабільна екосистема, створена і ретельно управляється людиною, з метою вирощування культурних рослин для забезпечення потреб у рослинній продукції. Ця система включає культурні рослини, як основний компонент, та бур'яни, які можуть з'являтися на полях як неконтрольований елемент.
Основні аспекти агрофітоценозу
- Створення і підтримання: Агрофітоценоз формується за допомогою агротехнічних заходів, таких як обробіток ґрунту, внесення добрив, зрошення та застосування пестицидів.
- Культурні рослини: Вибір культурних рослин залежить від економічних, екологічних та соціальних факторів. Ці рослини є головними продуцентами біомаси та інших аграрних ресурсів.
- Бур’яни: Неконтрольоване поширення бур’янів може значно знизити продуктивність агрофітоценозу, витісняючи культурні рослини та споживаючи необхідні ресурси, такі як світло, вода та поживні речовини.
Екологічна важливість
- Біорізноманіття: Незважаючи на те, що основну увагу приділяють культурним рослинам, агрофітоценоз також включає різноманітність інших організмів, включаючи інсективори, які допомагають контролювати шкідників.
- Ерозія ґрунтів: Заходи агротехніки мають на меті зниження ерозії ґрунтів, підтримуючи їх структуру та фертильність.
- Контроль шкідників та хвороб: Раціональне використання пестицидів та інтегроване управління шкідниками допомагають забезпечувати стабільність виробництва.
Управління агрофітоценозом
- Планування сівозмін: Ефективне планування сівозмін допомагає запобігати виснаженню ґрунтів, зменшувати накопичення шкідників і хвороб.
Збереження екосистеми: Збереження природних елементів у агроландшафтах, таких як береги річок, лісосмуги, може покращити екологічну рівновагу та сприяти стійкості агрофітоценозу.