Біогенність ґрунту

Біогенність ґрунту — це міра мікроорганізмів у ґрунті, що визначає динаміку ґрунтових біопроцесів, котрі мають ключове значення для біологічної активності ґрунту. Цей параметр є основним індикатором біологічної активності ґрунту.

Біогенність ґрунту поділяється на потенційну та ефективну. Ефективна біогенність показує, наскільки добре біологічні компоненти ґрунту можуть активізувати і використовувати енергійний потенціал для задоволення потреб рослин у піках їх росту та розвитку. Оптимальна ефективність біогенності повинна співпадати з критичними періодами онтогенезу сільськогосподарських культур, коли потреба в доступних поживних речовинах є найбільшою.

Для управління ефективною біогенністю ґрунту існує кілька методів:

• Регуляція вмісту органічних речовин: це досягається шляхом внесення великої кількості органічних добрив та рослинних решток у шар ґрунту, що обробляється.
• Способи обробітку ґрунту: залежно від методу обробітку можна контролювати швидкість розкладання органічних матеріалів, а також впливати на склад та активність мікробіологічної спільноти ґрунту.

Активність ґрунтових мікроорганізмів не тільки сприяє підвищенню родючості ґрунтів, але й визначає їх фітосанітарний стан. Також мікробіологічний склад ґрунту може використовуватись як індикатор наявності в екосистемі забруднювачів, що робить мікробіологічні дослідження ґрунтів важливим інструментом для екологічного моніторингу.