Буферність ґрунту – це його здатність опиратися змінам pH при введенні кислот чи лугів. Ця властивість тісно пов'язана із вмістом у ґрунті солей, що складаються з сильних основ та слабких кислот, що визначають його реакцію на кислі добрива. Натомість солі слабких основ і сильних кислот підвищують буферність проти дії лужних речовин. Буферна здатність ґрунту також залежить від його взаємодії з твердою фазою, що сприяє стабілізації pH ґрунтового розчину.
Ґрунти з глинистим складом зазвичай мають вищу буферну ємність. Ця властивість допомагає підтримувати умови, оптимальні для розвитку рослин, і є важливим аспектом родючості ґрунтів. Врахування буферності ґрунту є критично важливим при проведенні хімічних меліоративних заходів, таких як вапнування та гіпсування, які змінюють хімічний склад ґрунту.