Дерново-підзолисті ґрунти — це ґрунти, що утворилися під мішаними та сосновими лісами в умовах промивного типу водного режиму (коефіцієнт зволоження понад одиницю). Вони формуються на водно-льодовикових, алювіальних та моренних відкладах, часто підстилаються моренами, кристалічними або мергельними породами.
Ці ґрунти є зональними для регіонів мішаних лісів та лісостепу. Їх можна зустріти на борових терасах та стародавніх прируслових валах річок. Вони утворюються завдяки поєднанню підзолистого та дернового процесів, які відбуваються під пологом хвойно-широколистяних лісів із трав'янистим покривом у промивному та напівпромивному режимах водного режиму. Основними ґрунтоутворюючими породами є водно-льодовикові, моренні та давньоалювіальні відклади різного гранулометричного складу, переважно супіщані.
Дерново-підзолисті ґрунти класифікуються за кількома критеріями:
Підтипи:
Роди:
Види:
Глибинний оглеєння:
Гранулометричний склад:
Ґрунтоутворюючі породи:
Склад і властивості дерново-підзолистих ґрунтів залежать від ступеня розвитку підзолистого процесу ґрунтоутворення. Гранулометричний та хімічний склад цих ґрунтів змінюється по профілю аналогічно до підзолистих ґрунтів. Дерново-підзолисті ґрунти характеризуються низьким вмістом гумусу (гумусовий профіль регресивно-акумулятивний, тип гумусу гуматно-фульватний) та елементів живлення, мають кислу реакцію, несприятливі фізичні властивості, короткий верхній горизонт, за яким залягає підзолистий (Е) горизонт із дуже несприятливими властивостями.
Дерново-підзолисті глейові ґрунти зберігають ознаки дерново-підзолистих ґрунтів, але мають чітко виражене оглеєння та оторфовану дернину. Їх профіль включає такі горизонти: Н(t)+Hegl+Еgl+Igl+РGl.