Феромонна комунікація

Феромонна комунікація є важливим засобом у біологічному управлінні шкідниками, зокрема, використанні синтетичних феромонів для контролю популяцій шкідливих комах. Завдяки ретельним дослідженням, вчені змогли виявити ключові аспекти цього процесу, зокрема хемосенсорний аналіз феромонних сигналів різних видів лускокрилих.

Основні аспекти феромонної комунікації:

• Хемосенсорна чутливість: Самці різних видів лускокрилих проявляють різні рівні чутливості до феромонів. Електроантенограми (ЕАГ) показують, що амплітуди реакцій на феромони самиць та їх синтетичні аналоги можуть сильно варіюватися. Наприклад, від 10 до 500-650 мкВ для природних феромонів і від 10 до 180-400 мкВ для синтетичних аналогів. Це свідчить про значну гетерогенність реакцій на феромони, навіть в межах одного виду.
• Популяційна структура за феромонною комунікацією: Більшість особин (70-75%) у популяціях лускокрилих мають середній рівень комунікації, тоді як 10-15% вирізняються високим рівнем зв'язку. Це підтверджує важливість феромонної комунікації для репродуктивних процесів у популяціях.
• Ефективність феромонних пасток: Феромонні пастки, які використовують синтетичні аналоги феромонів, є ефективними на певних дистанціях. Наприклад, максимальна ефективна дистанція може становити 150-200 м, з основною кількістю виловлених комах, які перебувають на відстані 15-20 м від пастки.
• Моделювання взаємодії статей: Різні рівні чутливості самців до феромонів та атрактивність самиць дозволяють моделювати взаємодію між статями у популяціях. Самиці, які виділяють надпорогові кількості феромону, можуть приваблювати самців з середньою та надпороговою чутливістю.

Ці дослідження мають важливе теоретичне та практичне значення для застосування феромонів у захисті рослин. Розуміння основних кількісних параметрів феромонної комунікації допомагає розробляти ефективні стратегії контролю шкідливих популяцій і підвищує ефективність використання феромонних пасток в аграрній практиці.