Фітосанітарний стан є ключовим поняттям в агрономії, що демонструє здоров’я агроценозу та його здатність протистояти шкідливим організмам, які можуть значно вплинути на врожайність та якість сільськогосподарської продукції. Важливо підкреслити роль фітосанітарного моніторингу у підтримці оптимального стану агроценозу.
Важливість фітосанітарного моніторингу
- Профілактичний контроль: Моніторинг дозволяє виявити шкідливі організми на ранніх стадіях їх розвитку, що є критичним випадком для запобігання масових спалахів та зниження пошкоджених втрат урожаю.
- Дані для прийняття рішень: Регулярне спостереження та аналіз даних користувачів агрономам та фермерам щодо вибору оптимальних стратегій боротьби зі шкідниками та хворобами, включаючи вибір пестицидів, час їх застосування та методику обробки.
- Запобігання сильного використання пестицидів: Фітосанітарний моніторинг дозволяє оптимізувати використання пестицидів, зменшуючи таким чином їх вплив на довкілля та витрати для фермерів.
Потенційні втрати врожаю від шкідливих організмів
Згідно з дослідженнями, шкідливі організми можуть призвести до суттєвих втрат врожаю в культурах як:
- Озима пшениці: втрати можуть становити до 37%
- Кукурудза: до 29%
- Цукровий буряк: до 28%
- Соняшник: до 24%
- Картопля: до 33%
- Ріпак: до 25%
Практичне застосування фітосанітарного моніторингу
Фітосанітарний моніторинг має бути інтегрованим у всі аспекти управління агроценозом:
- Планування та проведення моніторингу повинні включати систематичний збір даних про стан рослин та активність шкідливих організмів.
- Аналіз отриманих даних допоможе виконати потребу та обсяг застосування засобів захисту рослин, а також оцінити ефективність вжитих заходів.