Гірські лучні ґрунти

Гірські лучні ґрунти розвиваються у високогір'ях під альпійськими луками, які знаходяться вище лісової зони. Ці ґрунти вирізняються високим вмістом гумусу, який коливається від 8 до 20%, з перевагою фульвокислот над гуміновими кислотами. Також вони характеризуються низьким вмістом азоту, що варіюється від 0,3% до 1,2%, та обмеженою кількістю фосфору і калію. Ці ґрунти мають кислу реакцію середовища та ненасиченість вбирного комплексу, що включає такі елементи, як кальцій, магній, водень та алюміній.

Типи гірсько-лучних ґрунтів

1. Гірсько-лучний чорноземоподібний малопотужний ґрунт:

• Зустрічається у мікрокомплексі з еродованими ґрунтами.
• Розташований на глинисто-кам'янистих вапняках.

2. Гірсько-лучний чорноземоподібний потужний, вилужений глинисто-кам'янистий ґрунт:

• Розвивається на елюво-делювії вапняків.

3. Гірсько-лучний чорноземоподібний глинистий вилужений ґрунт:

• Формується на червонобурих делювіальних глинах.

4. Гірсько-лучний чорноземоподібний вилужений і слабоопідзолений суглинисто-щебінковий ґрунт:

• Виникає на безкарбонатних породах, таких як конгломерати і піщаники, у мікрокомплексах зі змитими і намитими ґрунтами.

5. Бурий гірсько-лісовий ґрунт, який став степовим:

• Цей тип ґрунту перетворився в степовий внаслідок певних кліматичних чи антропогенних впливів.