Індекс вегетації (NDVI) відіграє ключову роль у моніторингу стану рослинності, даючи можливість агрономам оцінювати схожість, розвиток рослин, наявність бур'янів чи хвороб, а також прогнозувати урожайність полів.
Індекс NDVI обчислюється на основі супутникових знімків зелених насаджень, аналізуючи їхнє поглинання та відбиття електромагнітних хвиль. Зокрема, червона зона спектра (0,62-0,75 мкм) максимально поглинається хлорофілом, тоді як ближня інфрачервона зона (0,75-1,3 мкм) показує максимальне відбиття енергії клітинними структурами листя. Високий рівень фотосинтетичної активності зумовлює низькі показники відбиття у червоному спектрі та високі — у інфрачервоному. Розрахунок відношення цих значень дозволяє чітко розрізняти рослинність від інших природних об'єктів, ідентифікувати ділянки з відхиленнями в розвитку, які потребують уваги.
NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) був запропонований у 1973 році і є простим, але ефективним способом кількісного аналізу фотосинтетично активної біомаси. Формула індексу:
NDVI=(rnir−rred)/(rnir+rred),
де rnir — коефіцієнт відбиття в ближній інфрачервоній області, а rred — в червоній області спектру.
Індекс може набувати значень від -1 до 1, де значення менше 0 типові для водних поверхонь. Зелена рослинність, залежно від щільності покриву, показує значення NDVI від 0,2 до 0,8, що відображає зміни в рослинному покритті й ефективність фотосинтезу.