Коткування ґрунту

Коткування є методом поверхневої обробки ґрунту за допомогою котків, який має на меті ущільнення верхнього шару ґрунту, подрібнення грудок, часткове вирівнювання поверхні поля, покращення капілярності та контакту насіння з ґрунтом. Це сприяє створенню оптимальних умов для загортання насіння на необхідній глибині, зменшує втрати вологи через випаровування та запобігає утворенню ґрунтової кірки на вже посіяних полях.

Котки також застосовують для ущільнення ґрунту під час сівби озимих культур, перед оранкою сидератів і після неї, а також під час весняного догляду за озимими культурами. Застосування котків дозволяє також ефективно руйнувати льодову кірку на полях з озимими та багаторічними травами.

Техніка коткування включає використання різних типів котків: кільчасті, кільчасто-шпорові, кільчасто-зубчасті, борончасті, рубчасті, зірчасті, гладенькі (водоналивні) та інші. Відбір конкретного типу котка та його налаштування залежить від конструкції робочих органів, їх маси, робочої швидкості та властивостей ґрунту.

Котки бувають легкі (тиск 0,05 - 0,2 кг/см2), середні (0,3 - 0,4 кг/см2) та важкі (тиск понад 0,5 кг/см2). Особливо ефективні кільчасто-шпорові котки, які не тільки ущільнюють ґрунт, але й сприяють його розпушуванню.

Щоб уникнути надмірного випаровування вологи, після використання гладеньких котків рекомендується проводити боронування. Коткування повинно виконуватися тільки при оптимальній вологості ґрунту: коткування як пересушеного, так і перезволоженого ґрунту може призвести до негативних наслідків.

Якість коткування оцінюють шляхом візуального огляду поля, вимірювання об’ємної маси ґрунту, а також кількості грудок більше заданого розміру. Після коткування ґрунт повинен бути рівномірно ущільненим по всьому полю з належно розпушеним верхнім шаром.