Меліоранти

Хімічні меліоранти — це спеціальні матеріали, які використовуються для покращення якості ґрунтів шляхом їх хімічної меліорації. До таких матеріалів відносять гіпс, фосфогіпс, крейда, дефекат, а також породи з високим вмістом кальцієвих сполук, такі як леси, червоно-бурі глини і шлами металургійних заводів.

Залежно від походження, хімічні меліоранти кислих ґрунтів розділяють на кілька груп:

• Промислові меліоранти, які виготовляють шляхом подрібнення твердих карбонатних порід, таких як вапняк та доломіт.
• Відходи промисловості, які містять велику кількість вапна, включаючи металургійні шлаки, цементний пил та дефекат.
• Місцеві меліоранти з пухких карбонатних порід, таких як туф, гажа, мергель, які зазвичай не потребують подрібнення перед використанням.

Ці матеріали, особливо якщо вони містять карбонати кальцію та магнію, можуть дуже відрізнятися за своєю хімічною складовою, пористістю та щільністю, що впливає на швидкість їх розчинення та тривалість дії на ґрунт.

Метод хімічної меліорації передбачає внесення в солонцеві ґрунти кальцієвмісних речовин, таких як гіпс чи крейда, а також кислих меліорантів, наприклад сульфатів заліза та алюмінію. Гіпсування — найпоширеніший прийом хімічної меліорації.

Розрахунок норми меліоранта для покращення ґрунтів визначається за формулою, яка враховує обмінну здатність натрію в ґрунті, потенціал катіонного обміну, об’ємну масу та глибину шару ґрунту, що підлягає меліорації.

Експерти зазначають, що для коригування кислотності ґрунтів важливо обирати меліоранти, звертаючи увагу на їх хімічну активність, розчинність, чистоту складу, а також на вміст допоміжних елементів. Такий підхід дозволяє досягти оптимальних умов для зростання сільськогосподарських культур, збільшити урожайність та покращити ефективність використання добрив.