Оглеєні ґрунти

Оглеєні ґрунти — це тип ґрунтів, які мають ознаки стійкого водонасичення, що призводить до втрати структури та зниження родючості. Це стан виникає через неглибоке залягання підґрунтових вод, які підтоплюють ґрунт, або через періодичні поверхневі затоплення.

Процес оглеєння описується як складний біохімічний процес у анаеробних умовах, де за участю мікроорганізмів відбувається відновлення мінералів змінної валентності та синтез нових мінеральних формацій. В результаті формуються алюмоферосилікати, у яких залізо присутнє у закисній формі.

Морфологічні характеристики таких ґрунтів включають в’язкість, відсутність структури, плямистість із переважанням сизого, голубого або зеленкуватого кольорів і наявність іржавих вкраплень. Ці характеристики є більш вираженими у слабко оглеєних ґрунтах, де проявляються окремими плямами.

Класифікація оглеєних ґрунтів базується на механізмі їх оглеєння:

• Поверхнево-оглеєні ґрунти формуються за рахунок застою на поверхні атмосферних вод, охоплюючи верхні горизонти.
• Ґрунтово-оглеєні ґрунти пов'язані з високим рівнем підґрунтових вод.

Підтипи оглеєних ґрунтів включають:

• Глейові — оглеєність охоплює весь профіль.
• Глеюваті — оглеєність не заходить вище ілювіального горизонту.
• Глибоко-глеюваті — оглеєність присутня в нижній частині профілю.

Вплив на родючість таких ґрунтів суттєвий, особливо через збільшений вміст гумусу та кислотність, які можуть змінювати умови доступності поживних речовин. Покращення стану оглеєних ґрунтів можливе шляхом зниження рівня підґрунтових вод або відведення поверхневих вод.

Поширення таких ґрунтів в Україні зосереджене в зонах Полісся, Передкарпаття та на заплавах річок, де особливо актуальне використання заходів для управління водним режимом.