Шлейфування ґрунту

Шлейфування - це поверхневий обробіток підстави, який створюється для вирівнювання поверхні поля та часткового розпушування верхнього шару. Його мета - створює дрібногрудкувату структуру, що сприяє прогріванню та забезпечує рівномірну заробку вмісту в глибині.

Цей агрозахід виконується ранньою весною як перший етап обробітку зораної землі для розрівнювання гребенясності. Шлейфування доцільне на добре обробленій структурній ріллі перед сівбою дрібнонасінних культур, таких як цукрові буряки чи льон.

Для шлейфування вибірки волокуші, шлейф-гвоздівки та шлейф-борони.

• Волокуша складається з дерев'яних брусків, з'єднаних ланцюгами.
• Шлейф-гвоздівка має додаткові зуби для розпушування в передньому ряду.
• А шлейф-борона забезпечена стругом, зубчастим брусом та рядом металевих кутників.

Оптимальні умови для якісного шлейфування - гребенястість 2-4 см, кут нахилу агрегату 45-50° до напрямку оранки та швидкість 3,5-5 км/год. Слід уникати обробітку важко вологи чи сухих підстав через ризик їх ущільнення або пілоутворення. За високої гребенясості спочатку проходять боронами, а потім шлейфами, за пухкого стану - навпаки.

Шлейфування створює сприятливі умови для проростання бур'янів у верхньому шарі та наступного їх знищення культивацією. Воно зберегти вологу в посушливі періоди. На слабоструктурних підставах шлейфування руйнує монолітність та готує підстави до подальшого розпушування.

Ефективність процесу залежить від гранулометричного складу, вологості та забур'яненості обґрунтованості. Кращі результати досягаються на легких структурних обґрунтуваннях.