Вегетаційний період – це термін, необхідний для розвитку рослини:
Вегетаційний період умовно визначається часом між переходом середньодобової температури навесні та восени через +5 °С. Рідше використовуються граничні температури 0 або +10 °С. Кожна рослина має свої мінімальні температури, при яких вона може вегетувати. Холодостійкі рослини переносять низькі температури, тоді як теплолюбні можуть загинути при таких умовах. Тому часто за вегетаційний період приймають кліматичне літо.
Вегетаційний період – це час, протягом якого рослина росте та розвивається. У процесі вегетації рослина проходить різні етапи органогенезу, змінюються її розміри та зовнішній вигляд, з’являються нові органи, які збільшуються у процесі росту.
Тривалість вегетації залежить від скоростиглості окремих культур та їх сортів, а також від метеорологічних умов. Наприклад, для гречки вегетаційний період триває 60–120 днів, для ярої пшениці – 90–120 днів, для соняшнику – 100–170 днів, для кукурудзи – 120–150 днів, для цукрових буряків – 150–210 днів. Більшість рослин помірних широт починають та закінчують вегетацію при температурі близько +5 °С, теплолюбні рослини – +10 °С, а рослини тропічного походження – близько +15 °С.
Періодом активної вегетації вважають період між датами стійкого переходу температури від +10 °С навесні й восени. В Україні період з температурою понад +5 °С в середньому на 40 днів перевищує період активної вегетації.
Вчені замінюють тривалість вегетаційного періоду сумами активних або ефективних температур повітря за цей період.
Сума температур повітря є надійним показником розвитку рослин і термічних умов середовища. В агрометеорології та сільськогосподарській практиці замість вказівки тривалості вегетаційного періоду часто подають суму активних температур повітря, яка є добутком тривалості періоду та середньої температури за цей період.