Чорна коренева гниль

Ознаки ураження

Захворювання, що вражає корені сходів та дорослих рослин сої, полуниці та тютюну, характеризується формуванням чорних некротичних плям на коріннях. Ці плями з часом збільшуються в розмірах, зливаються між собою і можуть охопити значну частину кореневої поверхні, що призводить до її загнивання або навіть повної втрати кореня.

Пошкодження коренів серйозно впливає на загальний стан рослин. Сім'ядоли молодих сходів в’януть, а листя у дорослих рослин жовтіє та поступово засихає. Коріння чорніє та відмирає, що зазвичай призводить до загибелі рослини.

Біологія збудника

Грибок розмножується нестатевим способом і формує бурувату грибницю, яка часто проявляється на поверхні уражених коренів. На цій грибниці утворюються конідієносці, які можуть бути простими або розгалуженими і не мають забарвлення. На них формуються одноклітинні ендоконідії, розміром від 6 до 20 мкм у довжину та від 2,5 до 5,0 мкм у ширину, що утворюються в ланцюжках по 4-8 штук.

Згодом, на уражених ділянках кореня, грибок формує хламідоспори, які можуть мати циліндричну або бочкоподібну форму та також утворюються у ланцюжках. Хламідоспори мають коричнево-чорне або оливково-буре забарвлення, товстостінні і покриті бородавчастою оболонкою, їхній діаметр досягає до 12 мкм.

Ці структури сприяють виживанню грибка у несприятливих умовах, забезпечуючи збереження інфекційного потенціалу в ґрунті та на рослинних рештках, що у свою чергу може призводити до подальшого поширення захворювання.

Умови поширення

Інфекція чорної кореневої гнилі сої виникає з рослинних решток, на яких хламідоспори гриба перезимували. Ці спори активізуються і проростають при температурі від 10 до 27 градусів Цельсія та вологості ґрунту від 60 до 80%. Оптимальні умови для зараження рослин встановлюються при температурі між 16 та 24 градусами Цельсія. Інкубаційний період захворювання триває від 2 до 3 тижнів.

Розвиток чорної кореневої гнилі найбільш інтенсивний, коли рН грунту знаходиться у діапазоні від 6,4 до 7,0. Ступінь розвитку хвороби безпосередньо залежить від кількості хламідоспор у ґрунті. Якщо в одному кубічному сантиметрі грунту знаходиться менше 100 хламідоспор, рослини майже не виявляють ознак захворювання. Втім, якщо кількість спор перевищує 4 тисячі на кубічний сантиметр, відбувається інтенсивний розвиток захворювання, що може призвести до значних втрат урожаю.

Заходи захисту

Для ефективного контролю хвороби рекомендується використання комплексу заходів, які включають науково обгрунтовану сівозміну, дотримання оптимальних строків посіву, своєчасне збирання врожаю, а також ретельне очищення та протруювання насіння. Ці заходи допомагають зменшити ризик інфекцій та сприяють здоровому росту і розвитку рослин:

• Науково обгрунтована сівозміна: Зміна культур на полях відповідно до рекомендованих агрономічних принципів може значно знизити накопичення патогенів у ґрунті.
• Оптимальні строки сівби: Вибір правильного часу для посіву може забезпечити рослинам кращі умови для росту та зменшити їхню вразливість до хвороб.
  Своєчасне збирання врожаю: Збір урожаю в оптимальні терміни допомагає уникнути перезрівання та розвитку гнилі, яка може виникнути в наслідок тривалого перебування рослин на полях.
• Очищення та протруювання насіння: Видалення залишків ґрунту та патогенів з насіння, а також його обробка спеціальними протруйниками, допомагає запобігти розвитку хвороб у наступному сезоні.