Хоча рак стебла сої вже не є карантинним захворюванням в Україні, він все ще є серйозною проблемою, особливо в районах, де вирощується багато сої. Відсутність форми стійких сортів посилює проблему, після чого збудник швидко змінюється та створює нові агресивні , що значно ускладнює боротьбу з ним.
На схожість спостерігається прояв раку стебла , який знижується на 8-12% і призводить до гибелі 25-40% рослин під час сходів. Вміст олії в насінні знижується на 2,5%, а втрати врожаю у сприйнятливих сортів можуть становити до 90 відсотків.
Аскоспори можуть заражати уражене середовище та рослинні залишки. Першими ознаками є червонувато-коричневі плями на молодих стеблах і сім'ядолях. Після цієї плями перетворюються на окільовані виразки . Під час вегетації вищезазначені симптоми посилюються, що загрожує до в'янення та загибелі рослин. Уражені місця залишаються темно-бурими або чорними, але стебло залишається зеленим. У вологу погоду на уражених ділянках може з'явитися наліт білувато-рожевого кольору.
Хвороба поширюється через дрібні чорні перитеції з аскоспорами, які накопичуються на насінніх та рослинних рештках. У підставі ці спори залишаються життєздатними протягом кількох років.
Хвороба починається з насіння або через аскоспори, які переносяться комами, вітром або дощем. Розвиток збудника найкраще відбувається у вологому та теплому середовищі з температурою від +20° до +25°С.
Використання здорового насіннєвого матеріалу, своєчасне знищення рослинних решток і обробка поля зяблевою оранкою є способом запобігання поширенню хвороб. Обробка фунгіцидами (Фенікс, Альфа-Стандарт) на початку масового цвітіння знижує ризик розвитку хвороби.