Фомопсис (картопля)

Поширення

Це захворювання було вперше зафіксовано на території України у 1985 році і тепер зустрічається майже у всіх регіонах, де культивується соняшник. Це одне з найчастіших захворювань, викликаних некротрофними патогенами (такими як біла та сіра гнилі), які становлять серйозну загрозу для цієї культури. Інфекція зазвичай починається з фази двох справжніх листків і триває до кінця вегетаційного періоду.

Шкідливість

Захворювання спричиняє прямі втрати врожаю через пошкодження стеблів, які надламуються або вилягають, а також через дисбаланс поживних речовин, який знижує якість посівного матеріалу та комерційні властивості насіння: вага 1000 насінин зменшується на 50-100%, олійність падає на 4,5%, а жирнокислотний склад олії змінюється, зокрема кількість олеїнової кислоти в високоолеїнових гібридах знижується з 87% до 64%. Залежно від часу інфекції втрати врожаю можуть варіюватися від 20% до 100%.

Ознаки ураження

Симптоми захворювання можуть проявлятися як на молодих, так і на дорослих рослинах протягом усього періоду вегетації. Деякі ранні ознаки інфікування можуть стати помітними відразу після цвітіння соняшника. На нижніх листях виникають побуріння (некроз). Характерною ознакою є жовтувато-зелений (хлоротичний) відтінок листя, що розпочинається від кінчика і поступово охоплює площу вздовж центральної жилки. Така хлоротична пломба утворює секторний візерунок, обмежений бічними жилками листка. Ураження спочатку поступово охоплює листок, який потім засихає, переходить на черешок, і після уражує стебло. Біля основи черешка на стеблі формується кругла або овальна пляма сіро-коричневого відтінку, яка з часом темнішає і огортає кільцеподібно стебло. Часто зовнішня зона плями є темнішою за центральну частину, що внаслідок побуріння набуває сірувато-металевого кольору. В цьому місці стебло стає порожнистим, починає гнити і легко ламатись. Напередодні збору врожаю інфіковане стебло висихає та набуває сріблястого відтінку. У разі ураження суцвіття, на його зворотному боці утворюється м'яка темно-коричнева пляма. На лицьовій стороні навпроти цієї плями спочатку темнішають трубчасті квітки, а згодом і насіннєві зачатки. Насіння в місці інфекції стає сірувато-бурим та легко осипається з кошика.

Розвиток хвороби

Після перезимівлі, навесні на уражених стеблах утворюються плодові тіла (перитеції), що містять аскоспори. Аскоспори поширюються вітром і дощем, і, досягнувши листя, проростають в умовах вологості та проникають в рослину. Перед збором врожаю в теплому вологому кліматі у гриба відбувається конідіальне спороутворення, тобто утворення округлих альфа-конідій і подовжених бета-конідій. Ці спори містяться в плодах і виглядають як маленькі чорні крапки, завдяки чому заражені стебла та кошики видно неозброєним оком. Факторами, що сприяють поширенню хвороби, є підвищена температура (+20...+26 °С) і відносна вологість повітря (60-90%), що сприяє утворенню аскоспор гриба та поширенню їх на здорові рослини. Інтенсивність спалаху хвороби безпосередньо залежить від кількості дощових днів у період бутонізації та цвітіння соняшнику, коли спостерігається масове поширення аскоспор, а також від кількості та частоти літніх опадів.

Джерела інфекції 

Рослинні рештки та насіння після збирання врожаю.

Заходи захисту

Дотримання карантинних норм, належна система агротехнологічних заходів, оптимальний період проведення сівби - усе це є важливими факторами профілактики. Необхідно уникати надмірної густоти посівів та внесення надлишкових норм азотних добрив. Для ефективного контролю захворювання рекомендовано проводити двохразове обприскування посівів сої фунгіцидними препаратами.