Гібелліноз

Опис хвороби

Гібелліноз, відомий як білосолом'яна гниль озимої пшениці, є захворюванням, спричиненим сумчастим грибом Gibellina cerealis Pass. Це захворювання проявляється не тільки на озимій пшениці, але й на ячмені, житі та тритикале. Вперше виявлено на полях України, воно швидко привернуло увагу науковців через свою потенційну шкідливість. Основні симптоми включають овальні плями пісочного кольору з коричневою облямівкою на листках та стеблах, що з часом покриваються сірим нальотом. Це захворювання може значно знизити коефіцієнт кущіння, масу 1000 зерен і призвести до втрати врожаю від 5 до 7%.

Фактори ризику та поширення

Гібелліноз найбільш активний у роки з м'якими зимами і вологими веснами, коли рослини продовжують вегетувати замість переходу в стан спокою. Це захворювання підсилюється сучасними інтенсивними агротехнологіями, такими як мінімальний обробіток ґрунту, перенасичення сівозмін зерновими культурами та вирощування сортів, вразливих до інфекцій. Зараження може відбуватися через рослинні рештки на полях та ґрунт, а також рідше через насіння.

Прояви захворювання

На ранніх етапах на листях і стеблах з'являються характерні плями, які згодом поширюються, повністю охоплюючи стебло. Уражені ділянки втрачають міцність, що призводить до ламкості та безладного вилягання рослин. За сприятливих умов розвитку гриба, на міцелії формуються дрібні чорні склероції, які є додатковими векторами зараження.

Методи боротьби та профілактики

Ефективна боротьба з гібеллінозом включає заходи, спрямовані на зниження інфекційного фону та прискорення розкладання рослинних решток, такі як подрібнення соломи та її обробка перед оранкою біопрепаратами. Важливими є також внесення азотних добрив, видалення заражених залишків з поля, глибока оранка, сівба стійких сортів озимої пшениці та впровадження в сівозміну рослин-фітосанітарів. Крім того, використання якісних протруйників, що містять контактні діючі речовини, може значно знизити ризик зараження.