Хвороба поширена в усіх районах вирощування соняшника. Гриб уражає надземні органи рослин, частіше всього листя. Високий розвиток хвороби спостерігається в другій половині літа, а іноді в кінці вегетації.

Шкідливість

Хвороба призводить до зменшення асиміляційної поверхні листків, втрати частини поживних речовин на розвиток та формування спороношення гриба, що викликає передчасне усихання листків. Це знижує урожай і погіршує його якість:

Лушпинність збільшується.
Олійність зменшується.
При середньому та сильному ступені ураженості:Розмір кошика зменшується на 7,5–16 %.
Урожай насіння знижується на 14–38 %.
Маса 1000 насінин зменшується на 10–19 %.
Вміст олії знижується на 4–12 %.

Ознаки ураження

Перші ознаки: жовто-оранжеві опуклі плями на сім'ядолях або гіпокотілі сходів падалиці.
На верхньому боці листків утворюються кулясті спермогонії.
На нижньому боці листків утворюються дрібні оранжеві ецидії, які щільно прилягають одне до одного.
Після зараження ецидіоспорами на нижньому боці листків розвиваються іржаво-коричневі подушечки (уредопустули) з одноклітинними округлими уредоспорами.
Уредоспори можуть давати декілька поколінь протягом вегетаційного періоду.
Під кінець вегетації на листках (частіше з нижнього боку) розвиваються темно-коричневі теліопустули з еліпсоїдальними, яйце- або булавоподібними теліоспорами на довгих безбарвних ніжках.

Джерело інфекції

Теліоспори, які потрапляють в ґрунт під час збирання і зберігаються в рослинних рештках.

Розвиток хвороби

Весна: теліоспори проростають і утворюють базидії з базидіоспорами.
Базидіоспори легко розносяться вітром і заражають молоді рослини соняшника.
Масове зараження під час вегетації: здійснюється уредоспорами.
Сприятливі умови для розвитку хвороби: температура повітря +18...+20°С і підвищена вологість.

Заходи захисту

Дотримання сівозміни.
Видалення та знищення рослинних решток після збирання врожаю.
Оптимальні строки посіву.
Використання сортів, стійких до іржі.
Обробка рослин фунгіцидами у період вегетації, особливо в період високої вологості та сприятливої температури для розвитку хвороби.
Регулярний моніторинг полів для раннього виявлення хвороби та своєчасного застосування фунгіцидів.