Гриб Puccinia graminis є дводомним: спермогоніальне і еціальне спороношення утворюються на видах барбарису (Berberis L.) і магонії (Mahonia Watt.), а урединіо- і теліоспороношення — на пшениці.

Спермогонії: Утворюються на верхньому боці листків барбарису, кулясті, 120-130 мкм у діаметрі, темно-жовтого забарвлення.
Еції: Утворюються через 2-5 діб після спермогоніїв на нижньому боці листків барбарису, а іноді на черешках і молодих пагонах. Еції циліндрично-чашоподібні, з відігнутими краями, білувато-жовті, 2-3 мм у діаметрі.
Еціоспори: Кулясті або округло-тупобагатогранні, розміром 14-22 х 12-18 мкм, з жовтим вмістом, проростають при наявності краплинно-рідкої вологи та температурі 5-24°С.
Урединіоспори: Довгасті, еліптичні, жовті, одноклітинні, розміром 20-42 х 14-22 мкм, проростають у краплинно-рідкій волозі при температурі 1-30°С (оптимум 18-20°С).
Теліоспори: Двоклітинні на довгій ніжці, довгасто-булавоподібні, з потовщеною оболонкою біля верхівки, коричневі, гладенькі, розміром 35-60 х 12-22 мкм.

Умови розвитку

Збудник зимує на уражених рослинних рештках, особливо на стерні, і проростає навесні після періоду спокою при температурі 9-29°С (оптимум у межах 18-22°С) і вологості повітря 95-100%. Зрілі теліоспори можуть проростати через 3-4 години після потрапляння у вологу камеру. Із клітин теліоспор утворюються базидії з базидіоспорами. Лінійна іржа інтенсивніше проявляється на ранніх посівах озимої і пізніх — ярої пшениці.

Шкідливість

Іржа порушує водний баланс рослин, посилюючи транспірацію. Ураження стебла під колосом знижує очікуваний урожай, зерно стає щуплим і має низькі хлібопекарські якості. При значному розвитку лінійної іржі недобір урожаю може становити 60-70%.

Заходи захисту

Калійні добрива, особливо у суміші з фосфорними, підвищують стійкість рослин до хвороби.
Уникнення однобічного внесення азотистих добрив, що підвищують сприйнятливість рослин до лінійної іржі. Внесення азотистих добрив у суміші з калійними і фосфорними.
Підживлення озимих і ярих злаків фосфорно-калійними добривами під час виходу у трубку.
Впровадження стійких сортів пшениці.
Знищення барбарису та магонії як проміжних господарів збудника.
Обробка посівів фунгіцидами.