Загальні симптоми: Парша звичайна розвивається на будь-якій частині коренеплоду. Уражені ділянки покриті темно-бурою шорсткуватою кіркою завтовшки 2-3 мм. У випадку значного розвитку хвороби кірка засихає і відокремлюється, що призводить до утворення глибоких тріщин і борозенок, де розвивається гриб, що спричиняє загнивання коренеплоду.
Пояскова парша: Уражує коренеплоди в області шийки, утворюючи хвилясті, вдавлені в тканину ділянки. Часто хворіють рослини, уражені коренеїдом.
Спільні ознаки: При загниванні хвостової частини тканина легко відпадає, а при витягуванні коренеплоду з ґрунту залишається в ньому.
Поширення
Грунтові умови: Парша розвивається переважно в районах з важкими за механічним складом ґрунтами. Захворювання найчастіше проявляється в червні-липні при підвищеній температурі, вологості й щільності ґрунту.
Вогнищеве поширення: На полі парша поширюється вогнищами, найчастіше в понижених місцях і блюдцях, де застоюються дощові або поливні води.
Заходи захисту
Сівозміна: Дотримання чергування культур у сівозміні допомагає зменшити інфекційний фон у ґрунті.
Поживні елементи: Забезпечення рослин достатньою кількістю поживних елементів, у тому числі й мікроелементів.
Догляд за посівами: Своєчасний догляд за посівами включає регулярне розпушування ґрунту та запобігання його ущільненню.
Попередження уражень: Запобігання ураженню коренеїдом і пошкодженню ґрунтовими шкідниками.
Глибоке розпушування ґрунту: Своєчасне глибоке розпушування ґрунту для покращення аерації та дренажу.
Дренажування: Дренажування ділянок з високим рівнем ґрунтових вод для запобігання застоюванню дощових вод.