Срібляста парша поширена в північно-східних областях України. Хвороба частіше розвивається на легких грунтах при підвищеній температурі в період бульбоутворення. Недобір урожаю бульб картоплі від сріблястої парші може досягати 16-24%. Збудник живе у грунті, до бульб проникає через сочевички. Розвиток хвороби триває в період зберігання. Через уражені сріблястою паршею місця легко проникають збудники сухих та мокрих гнилей. Резервуаром інфекції є грунт та насіннєві бульби.
Захворювання можна спостерігати на бульбах вже восени, в період збирання або ж через деякий час після закладки на зберігання. В цей період плями ще не дуже помітні, світло-коричневого забарвлення, різні по величині та за формою. Масового розвитку захворювання досягає під кінець зберігання, особливо весною після озеленення бульб.
Весною уражена тканина стає злегка вдавленою і набуває яскраво вираженого металічного або сріблястого блиску. Утворення блиску пояснюється тим, що перидерма не дозволяє патогену проникати всередину бульби. Гриб, знаходячись в шарі між перидермою та епідермісом, відшаровує тканини і забезпечує доступ повітря в порожнини, які набувають вигляду сріблястих лусочок. На поверхні плям гриб розвиває конідіальне спороношення та дрібні, ледь помітні неозброєним оком, чорні склероції. При значному ураженні картопляна шкірка починає зморщуватися, її пропускна здатність зростає, і, як наслідок, відбувається втрата вологи.
Гриб розповсюджується за допомогою конідій. В період зберігання інтенсивному розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря та підвищена температура. При 15 °С споруляція настає вже через 1 годину, при 10 °С та 5 °С — через 2-3 години. За наявності водного конденсату спорам потрібно лише 2-6 годин, щоб утворити нове вогнище інфекції, що тягне за собою розповсюдження патогену. За температури зберігання 3 °С розвиток та розповсюдження не відбувається. Зберігається інфекція, головним чином, на насіннєвих бульбах. Гриб уражує виключно бульби.
Срібляста парша знижує товарні якості бульб, особливо це стосується реалізації митої картоплі, схожість насіннєвих бульб, сприяє утворенню слабких та ниткоподібних ростків.