Меню
Головна Магазин Проєкти Про компанію
Про компанію Про компанію Історія Напрями Команда
Акції
Акції Акції Акції інтернет-магазину Акції для оптових клієнтів
Довідник Блог Контакти +38(096)96 96 957
uk ru

Ризоктоніозна прикоренева гниль пшениці

Назва латиницею
Sharp Eyespot and Rhizoctonia Root Rot.
Культури
пшениця
Родина
Rhizoctonia cerealis або Rh. solani Hoeven.
Тип збудника
Гриб
Інформація

Поширення 

Ризоктоніозна коренева гниль пшениці — це захворювання, що найчастіше зустрічається у регіонах з достатнім рівнем зволоження. Цей грибковий патоген, відомий як Rhizoctonia solani, вражає кореневу систему рослин, призводячи до її гниття. Це може вплинути на здатність рослини поглинати воду та поживні речовини, суттєво знижуючи врожайність.

Ознаки ураження

Ризоктоніозна коренева гниль є серйозним захворюванням, що вражає молоді рослини пшениці, часто починаючи від фази трьох листків. Це захворювання може суттєво вплинути на здоров'я та продуктивність рослин у польових умовах.

  • Прояви у польових умовах:
    Ураження коренів: Перші ознаки ризоктоніозу включають побуріння кінчиків та ділянок коренів молодих рослин. Це може призводити до відставання в рості та пожовтіння листя.
  • Відмирання коренів: З плином часу інфекція може призвести до повного відмирання коренів, що ще більше загострює стан рослини.
  • Прикоренева форма захворювання: Характеризується появою еліптичних світлих плям з бурою облямівкою на нижній частині соломини. На одному пагоні може формуватися від 2 до 4 таких плям.

Хоча симптоми ризоктоніозу можуть нагадувати церкоспорельоз, ключовою відмінністю є відсутність білого повітряного міцелію гриба всередині соломини в зоні ураження плямами. Це допомагає відрізнити ці два захворювання при діагностиці.

Розвиток хвороби

Умови, які сприяють зараженню рослин ризоктоніозною кореневою гниллю, дуже чітко визначені, і їх знання дозволяє аграріям більш ефективно запобігати поширенню захворювання:

  • Температура: Діапазон від 16 до 25°С створює ідеальні умови для розвитку збудника ризоктоніозу.
  • Вологість ґрунту: Висока вологість ґрунту, зокрема 60 до 80% від повної вологоємності (ППВ), сприяє активізації патогенів у ґрунті.

Фактори, що сприяють накопиченню інфекції:

Рослинні рештки на поверхні ґрунту: Наявність решток колосових культур на поверхні ґрунту створює сприятливе середовище для розвитку та збереження інфекційних агентів.

Мінімізація обробітку ґрунту: Традиційні методи обробітку ґрунту, які включають перевертання верхнього шару, можуть допомагати в контролі патогенів, видаляючи рослинні рештки з поверхні. Проте, мінімізація обробітку зберігає рослинні рештки на поверхні, що може сприяти накопиченню інфекції.

Джерела інфекції 

Мікросклероції та хламідоспори є формами спор, які дозволяють деяким грибковим патогенам пережити несприятливі умови у ґрунті або на рослинних рештках. Ці структури є особливо стійкими та можуть зберігатися в активному стані протягом тривалого часу, стаючи джерелом інфекції при сприятливих умовах.

Шкідливість

Ризоктоніозна коренева гниль пшениці представляє значну загрозу для здоров'я рослин і може призводити до значних втрат урожаю. Це захворювання, викликане грибком Rhizoctonia solani, впливає на кореневу систему рослин і може варіюватися у своєму впливі залежно від стадії розвитку пшениці. 

Сорти пшениці, які проявляють стійкість до Rhizoctonia solani на ранніх етапах розвитку, таких як фаза сходів, можуть стати сприйнятливими до цього патогену під час колосіння або в фазі дозрівання. Зворотна тенденція також іноді спостерігається, коли сорти, сприйнятливі на ранніх етапах, виявляють стійкість на більш пізніх стадіях. Епіфітонебезпечність - термін відноситься до властивості патогену швидко поширюватись та вражати великі площі, що може призвести до епідемій, особливо в умовах сприятливих для розвитку грибка.

Заходи захисту

  • Контроль вологості ґрунту: Регулювання поливу та забезпечення адекватного дренажу можуть допомогти управляти вологістю ґрунту і зменшити ризик розвитку захворювання.
  • Чистка поля від решток: Збір та видалення рослинних решток з поля після збору врожаю може значно зменшити кількість інфекційного матеріалу.
  • Застосування глибокої оранки: Інколи глибока оранка може бути корисною для закопування рослинних решток, що зменшує ризик інфекції.
  • Сівозміна: Ротація культур, яка включає нечутливі до ризоктоніозу види, може перервати життєвий цикл збудника.

Для ефективного управління захворюваннями рослин, такими як ризоктоніозна коренева гниль, важливо вживати комплексний підхід, що включає наступні агротехнічні практики:

  • Використання стійких сортів: Вибір і висадка сортів, які демонструють природну стійкість до патогенів, може значно знизити ризик виникнення та поширення захворювань.
  • Дотримання сівозміни: Ротація культур є критично важливою для зменшення накопичення патогенів у ґрунті та уникнення надмірного розмноження шкідників або хвороб, які спеціалізуються на конкретних культурах.
  • Лущення стерні та рання зяблева оранка: Ці методи сприяють знищенню залишків уражених рослин, забезпечуючи триваліший період їх деструкції та знижуючи кількість інфекційних агентів на наступний сезон.
  • Внесення органічних і фосфорно-калійних добрив: Підтримання оптимального рівня поживних речовин в ґрунті не лише покращує загальний стан здоров'я рослин, але й допомагає їм ефективніше протистояти захворюванням.
  • Оптимальні терміни посіву: Посів ярих культур в ранні строки та озимих культур у пізні строки дозволяє рослинам розвиватися у менш сприятливих для розвитку патогенів умовах.
  • Вапнування кислих ґрунтів: Підвищення рН ґрунту через вапнування може допомогти зменшити сприятливість ґрунту до деяких типів патогенів та забезпечити кращі умови для росту рослин.
Інформаційне повідомлення
Посилання скопійоване в буфер обміну
(5)
(5)