Сажка стеблова (жито)

Ознаки ураження

Сажка стеблова зустрічається у Поліссі та характеризується наступними ознаками:

• Ураження стебел: На стеблах (особливо у верхній частині), листках, піхвах і у нижній частині колоса утворюються довгасті свинцево-сірі смуги різної довжини, які пізніше розтріскуються і оголюють чорну масу теліоспор.
• Втрата пружності: Уражені стебла втрачають пружність, згинаються і утворюють петлі.
• Незрілість колоса: Інколи уражені рослини не колосяться.
• Зменшення врожаю: Урожай уражених рослин у 5-6 разів менший, ніж у здорових.

Біологія збудника

• Збудник: Базидіальний гриб Urocystis occulta Rabenh. з родини Tilletiaceae.
• Теліоспори: Утворюють споро-купки, що складаються з 1-4 центральних темнозабарвлених плодючих спор і 1-9 периферичних жовтувато-коричневих неплідних.
• Плодючі спори округлі або еліптичні, розміром 10-19 х 9-14 мкм; неплідні — півкулясті або трохи приплюснуті, діаметром 3-13 мкм.
• Проростання теліоспор: Без періоду спокою, утворюючи циліндричну базидію з 4-16 циліндричними базидіоспорами, що проростають гіфами.

Умови розповсюдження

• Температура і вологість: Найбільше ураження при температурі 13,5-20°C і вологості грунту 40%. При вологості понад 70% ураження не спостерігається.
• Джерела інфекції: Основним джерелом інфекції є заспорене насіння. Теліоспори життєздатні у грунті не більше року.

Шкідливість

Недобір урожаю: Відповідає проценту ураженості рослин. Сортів жита імунних і високостійких до стеблової сажки немає.

Заходи захисту

• Використання здорового насіння: Використовувати сертифіковане насіння, яке не містить теліоспор збудника хвороби.
• Протруєння насіння: Обробка насіння протруйниками перед посівом, наприклад, на основі карбоксинів або тирамів.
• Дотримання сівозміни: Не висівати жито після жита та дотримуватися 3-4-річної ротації культур.
• Очищення інвентарю: Регулярне очищення сівалок, тари та іншого обладнання, що контактує з насінням.
• Обробка ґрунту: Глибока зяблева оранка для знищення теліоспор у ґрунті.
• Агротехнічні заходи: Підтримка оптимальних умов для росту рослин, що сприяє їхній стійкості до інфекцій.
• Моніторинг посівів: Регулярний огляд посівів на наявність симптомів хвороби та своєчасне вжиття заходів у разі виявлення зараження.