У період проростання сіянців спостерігається гниль стебел і сім'ядоль. На більш дорослих рослинах виявляються темно-бурі плями на листках, часто з кільцевою структурою, які з часом стають темнішими і покриваються чорним грибковим нальотом у вологу погоду. Пошкоджені листки в'януть і опадають, зазвичай це стосується нижніх шарів листя. Захворювання швидко прогресує, спотворюючи листя і призводячи до утворення дрібного, недорозвиненого насіння у бобах. Уражені стебла ламаються і засихають.
На уражених частинах рослини формуються міцелій, конідіофори та конідії патогена. Міцелій може бути прозорим або світло-коричневим, з сегментацією. Конідіофори, що утворюються поодиноко або групами, несуть конідії. Вони мають золотисто-жовтий колір, розміри 15-50 на 3-6 мкм, з характерним набряком у верхній частині. Конідії мають форму пакетів, круглі або майже прямокутні, темно-коричневі з численними поперечними і поздовжніми перегородками, виділяється характерна перетяжка по центру, розмірами 16-40 на 12-20 мкм.
Під час вегетаційного періоду гриб розповсюджується за допомогою конідій. Зберігається на рослинних залишках у ґрунті та може перезимувати у формі міцеліальних утворень на уражених рослинних тканинах. Існує можливість передачі інфекції через насіння, на поверхні якого можуть знаходитися конідії.
Ключовим аспектом у боротьбі з захворюванням є дотримання сівозміни, збір насіння з менш уражених ділянок, підвищення його якості та своєчасна обробка насіння протруйниками, а також ретельне прибирання рослинних залишків після збирання врожаю.