Це грибковий поліфаг, що має прозорі гіфи з апікальним зростанням. На грибниці формуються конідієносці з кільцями, на яких розвиваються конідії, з'єднуючись у вигляді головки-кулі. Конідії слугують для безстатевого розмноження, мають еліптичну форму, одноклітинні та одноядерні. Гриб поширюється у рослині через грибницю в судинах, а також через конідії, оїдіуми та хламідоспори. У несприятливих умовах формується стадія спокою, мікросклероції (псевдосклероції).
Інфекція частіше всього вражає рослини через кореневу систему. Стебла та гілки рослин бліднуть, набувають світло-жовтого кольору. Листя жовтіє, висихає та обпадає. Насіння в стручках утворюється дефектне, з низькою схожістю. В період наливу і побуріння насіння здорові рослини нахиляються під вагою гілок, тоді як заражені залишаються прямими та світлішими. На поперечних розрізах стебел чи коренів видно потемніння судин. Хвороба проявляється ближче до кінця цвітіння рослин як поступове в'янення або передчасне дозрівання. Мікросклероції збудника хвороби локалізуються під епідермісом стебла та кореня.
Ефективні методи боротьби з вертицильозним в'яненням включають чергування ріпаку з культурами, стійкими до збудника, обмеження частки ріпаку в сівозміні до 25-30%, застосування органічних та мінеральних добрив, вапнування кислих грунтів, утилізація заражених рослинних решток. Також рекомендується дотримання 5-річної сівозміни, заробка рослинних решток, знищення бур'янів та використання фунгіцидів.