Вугільна гниль (кукурудза)

Ознаки ураження

Патологія проявляється в пожовтінні та побурінні нижньої частини стебла і кореневої системи. На уражених ділянках можна помітити численні дрібні чорні крапки — склероції, що розташовуються під епідермісом у вигляді точок. Паренхіма серцевини в основному руйнується. Захворювання активно розвивається у період зрілості, атакуючи нижнє міжвузля стебла, що призводить до втрати його еластичності і ламкості. Насіння, заражене грибом, чорніє і втрачає життєздатність. Збудник має багато форм, в тому числі ті, що не утворюють спор і характеризуються різною формою склероціїв.

Умови поширення

Це захворювання зустрічається у всіх куточках світу, де культивується кукурудза. Головним джерелом інфекції є рештки рослин, які зберігаються на полях. Найсприятливіші умови для розвитку хвороби — це висока температура та низька вологість, оскільки патоген володіє напівсапрофітними властивостями.

Заходи захисту

Для мінімізації ризиків поширення хвороби рекомендується:

• Вирощування кукурудзи на одному полі з інтервалом не менше 6 років.
• Підтримка оптимального рівня вологості ґрунту, особливо у зонах зрошення.
• Вибір відносно стійких до хвороби сортів кукурудзи.
• Дотримання ротації культур, що сприяє зниженню накопичення патогенів у ґрунті.
• Ретельне очищення поля від післязбиральних решток та якісний обробіток ґрунту.
• Посів у оптимальні строки для зменшення ризику зараження.
• Використання фунгіцидів для протруювання насіння і обробки рослин у фазі активного розвитку гриба.