Акацієва вогнівка розширена повсюдно. Зони значної шкодочинності — Степ і південь Лісостепу.
Акацієва вогнівка пошкоджує горох, квасолю, сочевицю, сою, люпін, білу й жовту акуцію, гледичію.
Зимують гусениці, що завершили розвиток, у ґрунті, в щільних шовковистих коконах. У середині травня вони заляльковуються, а наприкінці — на початку червня вилітають метелики. Метеліки літають увечері й уночі, додатково живляться на квітках різних рослин. Самка відкладає по одному яйцю на недозрілі боби або на залишок чашечки, висохлий віночок, тичинкові трубочки. Плодючість становить 200-300 яєць. Ембріональний розвиток триває від 4 до 21 залежно від температури.
Гусениці живляться зерном, об'їдаючи його зовні, а молодші гусениці живляться під шкірочкою зерна. Вони здатні переходити з одного боба в інший. За період розвитку, що триває 20-40 діб, гусениці проходять п'ять віків. Закінчивши живлення, вони спускаються в ґрунт, де заляльковуються у сіруватобілому коконі. Пронімфа і лялечка розвиваються 12-17 діб. Вогнівка за рік дає 2-3 покоління, частина гусениць діапаузує.
Чисельність акацієвої вогнівки знижують умови зимівлі, грибні хвороби (зокрема, білого мускардина), а також наявність кормової бази для другого й третього поколінь. Яйця вогнівки заражає трихограма, а гусениця — браконіди Phanerotoma rjabovi Voin Kr., Ph. planifrons Nees. та інші, понад 70 видів ентомофагів.
Агротехнічні заходи:
Біологічні заходи:
Хімічні заходи: