Бурякова коренева попелиця є важливим шкідником цукрових буряків і інших культур. Ця попелиця здатна завдавати значної шкоди врожаю, особливо в умовах сприятливих для її розмноження погодних умов, таких як висока температура і сухість.

Особливості розвитку

Зимування: Бурякова коренева попелиця зимує на глибині 16-60 см у ґрунті в формі безкрилих партеногенетичних самок.
Розмноження: Ці самки на весну відроджують личинки, які активно мігрують в пошуках нових кормових рослин. Розмноження відбувається швидко з формуванням до 8-10 поколінь за сезон, особливо в літні місяці.
Перехід на тополі: У кінці літа частина личинок перетворюється на крилатих статеносок, що перелітають на тополі, які служать первинним хазяїном відсутньому в Європі.

Шкодочинність

Попелиця живиться на кореневій системі рослин, викликаючи їх зів'янення та загибель. Пошкоджені рослини стають менш стійкими до хвороб і можуть не утворювати належної врожайності.

Заходи захисту

Агротехнічні заходи: Важливо дотримуватись сівозміни та уникати заростання поля лободовими бур’янами, які можуть служити хостами для попелиць.
Хімічний контроль: При виявленні перших осередків зараження використовують інсектициди для обробки країв поля та осередків заселення.
Біологічний контроль: Ефективним може бути використання ентомофагів та хижаків, які природним чином регулюють чисельність попелиць.