Бурякова мошка широко поширена у південній частині Полісся та Лісостепу України. Літній виліт мух відбувається у квітні, коли самки починають відкладати яйця на нижній частині листків цукрових буряків та інших лободових рослин.
Личинки мінують листя, створюючи в них ходи, що призводить до пожовтіння, в’янення та висихання листя. Це значно знижує цукристість коренеплодів і врожайність буряків, а також може завдати шкоди шпинату та деяким пасльоновим бур’янам.
Муха має довжину близько 5-6 мм, груди сірі з буруватими смугами, черевце червонувате з боків. Великі коричневі або червонуваті очі та жовті ноги з червоними лапками виділяють цього шкідника серед інших. Личинка брудно-біла, безнога, з рядом трикутних зубців на задньому краї.
Після 2-4 днів розвитку яєць личинки виходять і вгризаються в м'якоть листя, де проводять 7-21 день, перш ніж перейти до ґрунту для заляльковування. За один сезон може розвинутися від 2 до 4 поколінь, залежно від погодних умов.
Важливо виконувати глибоку оранку бурячищ та розпушування ґрунту в міжряддях під час масового заляльковування личинок. Знищення бур’янів і застосування системних інсектицидів при перевищенні економічних порогів шкодочинності є необхідними для контролю чисельності мух. Важливо також враховувати стадії розвитку буряків для визначення порогу шкодочинності і відповідних заходів боротьби.