Елія гостроголова є загальнопоширеною в Україні, особливо у Лісостепу та Степу. Цей шкідник впливає на зернові культури, такі як пшениця, ячмінь та овес, а також кормові трави, завдаючи значних пошкоджень зерну, що може позначитися на його якості.

Взрослі особини та їх молодь є основними шкідниками, але найбільшу шкоду завдають личинки нового покоління. Найбільш критична ситуація виникає, коли чисельність личинок досягає 8-10 особин на метр квадратний. Пошкодження зазвичай відчутні, коли вони відбуваються в період між фазою молочної стиглості зерна та завершенням збору врожаю.

Особливістю елії гостроголової є її характерна форма тіла з гострою, конусоподібною головою та сіро-жовтим забарвленням. Дорослі особини можуть досягати 7-10 мм у довжину, мають виразні втиснення на передньоспинці та чорні точки на задніх стегнах. Личинки виростають до 6,7 мм, вкриті короткими помітними волосинками.

Зимівля відбувається у вигляді дорослих особин, які зазвичай не переміщуються далеко від місця свого народження. Навесні вони починають активне живлення, переходячи на зернові посіви у травні. Яйця відкладаються від середини травня до кінця життя клопів, з часом переходу до фази молочної та воскової стиглості зерна.

Для захисту врожаю від цього шкідника використовують агротехнічні заходи, зокрема, своєчасний збір врожаю та застосування інсектицидів, для обприскування посівів при виявленні значної чисельності клопів.