Еспарцетний бруньковий довгоносик

Поширення

Еспарцетовий насіннєїд має широке поширення у степовій зоні України, де основним джерелом його живлення слугує еспарцет, відомий також як вика.

Зовнішні ознаки

Дорослі особини цього жука мають довжину 2,5-3,5 мм. Їхні надкрила овальної форми, щільно покриті точками. Забарвлення тіла може бути темно-синім або темно-зеленим з тонким волосяним покриттям. Зимівлю проводять під рослинними рештками або всередині розеток еспарцету. Весною жуки активізуються та живляться молодим листям.

Цикл розвитку

Самки починають відкладати яйця наприкінці квітня - на початку травня і продовжують до червня. Яйця розміщують у квіткові бруньки, стебла під бруньками, верхнє розгалуження та суцвіття. Личинки з'являються через 7-8 днів і живуть 18-22 дні. Перетворення в лялечку відбувається у спеціально створених комірках, а стадія лялечки триває 7-8 днів. Нове покоління жуків появляється на початку червня і залишається активним до вересня, споживаючи молоде листя. Найбільше пошкодження завдають личинки, які вигризають комірки у квіткових бруньках, стеблах і суцвіттях, викликаючи їх висихання.

Заходи захисту

Для зменшення популяції шкідника посіви еспарцету рекомендується вирощувати не більше двох років. Важливо косити рослини на фураж у фазі бутонізації до початку цвітіння і видаляти їх за межі поля. У насінницьких посівах, при виявленні більше 20 жуків на 10 помахів сачком, слід застосувати інсектициди.