Комірний довгоносик зустрічається повсюдно і є глобальною проблемою в аграрних регіонах. Відомий своєю здатністю пошкоджувати зерно і запасні продукти, цей шкідник має значний ареал поширення, який включає як теплі, так і помірні кліматичні зони.

Морфологія

Дорослі особини мають довжину від 2,3 до 5,2 мм і темно-коричневе або майже чорне забарвлення. Тіло вузьке і довге, передньоспинка має грубі плями, а надкрила містять глибокі борозенки, що додають їм текстурованого вигляду. Жук має недорозвинені задні крила, що робить його неспроможним літати.

Розвиток

Комірний довгоносик активно розмножується у теплу пору року. Самки відкладають до 300 яєць у спеціально створені борозенки на зерні, забезпечуючи личинкам безпосередній доступ до їжі. Личинки, відродившись з яєць, проникають всередину зерна і харчуються його вмістом, залишаючи лише оболонку. Цікаво, що личинки не можуть переміщатися між зернами, що обмежує їхню здатність до поширення без зовнішньої допомоги.

Шкідливість

Цей шкідник вражає зернові культури, включно з пшеницею, житом, ячменем і навіть кукурудзою, роблячи значні збитки запасам продовольства. Жуки можуть швидко розмножуватися та руйнувати значні обсяги зерна в умовах складського зберігання.

Заходи захисту

Ефективне управління комірним довгоносиком включає забезпечення чистоти та сухості складських приміщень, щоб мінімізувати умови, сприятливі для їх розмноження. Важливо використовувати засоби механічної чистки, такі як зерноочисні машини, а також методи температурної обробки, наприклад, прогрівання зерна до 50-60 °С. Також використовуються хімічні методи дезінсекції з використанням різних інсектицидів для контролю чисельності шкідника.