Люцернова попелиця — це дрібний шкідник довжиною 1,4-2,1 мм, яйцевидний та блискучий, з темно-бурим кольором тіла. Відзначається суцільна чорна склеротизована пляма на тергітах черевця. Існує репродуктивна особливість цієї попелиці — партеногенез, коли самки розмножуються без запліднення. Розвиток від яйця до дорослої особини проходить через чотири линьки, тривалість життя самок складає 9-25 днів.

Шкідливість

Люцернова попелиця пошкоджує такі культури, як люпин, акація, люцерна і бавовник. Шкідники селяться на молодих верхівках рослин, висмоктуючи соки зі стебел і листя, що призводить до скручування листків, опадання квіток і недорозвинення плодів. Від пошкоджень бавовнику особливо сильно страждає його продуктивність — рослини не формують квітів та коробочок. Шкідник також є переносником вірусних захворювань, здатних викликати серйозні епіфітотії.

Засоби захисту

Ефективний контроль люцернової попелиці включає декілька підходів:

Агротехнічні заходи: Регулярне знищення бур'янів та обробка культур в критичні періоди активності попелиці — в березні-квітні для люцерни і в травні-червні для бавовника.
Хімічний захист: Застосування інсектицидів, що дозволяє контролювати популяцію попелиці на ранніх стадіях розвитку.

Поширення

Люцернова попелиця зустрічається повсюдно і особливо активна в регіонах з інтенсивним вирощуванням люцерни, бавовника та інших культур, які вона вражає. У Житомирській області України зареєстровано значну шкоду від цього шкідника.

Планування вирощування стійких сортів, регулярний моніторинг наявності шкідників та своєчасне втручання допомагають зменшити втрати від цієї попелиці і підтримувати високу продуктивність агрокультур.