Люцерновий скосар

Поширення

Люцерновий скосар досить поширений в лісостеповій зоні України, помірно - в степовій зоні.

Зовнішній вигляд

Жук 10-12 мм завдовжки, з короткою товстою головотрубкою, що розширюється на кінці. Надкрила яйцеподібні, опуклі, звужені та загострені ззаду, їхні плечі заокруглені. Надкрила частково зрослися вздовж шва та по боках грудей. Колір передньогрудей і надкрил мінливий, переважають плями з густими лусочками. Крил немає. Яйце до 1 мм, овальне, спочатку молочно-біле з дрібною шагреневою поверхнею, згодом темно-жовте.

Личинка 16-20 мм, жовто-біла, дугоподібно зігнута, безнога, вкрита шипоподібними волосками, частково розташованими в поперечні ряди.

Лялечка 8-12 мм, жовтувата, з чотирма шипоподібними виростами на голові.

Розвиток

Розмноження партеногенетичне. Наприкінці квітня - на початку травня за температури >12-13°С жуки відкладають яйця. Масове відкладання - з середини травня до червня. Плодючість 300-400, іноді до 900 яєць. Ембріональний розвиток 10-30 діб. Молоді рухливі личинки досягають коріння і живляться ним. Наприкінці серпня - початку жовтня личинки (7-8 мм) припиняють живлення і зимують у ґрунті на глибині 25-40 см. Заляльковуються наприкінці травня-червні, льоток через 21-28 діб. Жуки залишаються в ґрунті до весни наступного року. Цикл розвитку - два роки.

Шкідливість

Жуки та личинки пошкоджують люцерну, буркун, еспарцет, конюшину та інші бобові, а також цукрові буряки, хміль, виноград, порічки, агрус. Личинки знищують молоді корінці, вигризають ямки на корінні, проходи всередину, що часто призводить до загибелі рослин на великих площах.

Засоби захисту

Дотримання сівозміни з поверненням бобових не раніше ніж через 4-5 років, відстань між посівами багаторічних бобових трав ≥500 м, вирощування бобових у кормових сівозмінах не більше 3 років. При 3-6 жуків/м2 на відростаючій люцерні - застосування інсектицидів.