Цей вид широко поширений у Поліссі та північних районах Лісостепу.
Метелик має розмах крил від 11 до 14 мм. Передні крила мають червоно-коричневий колір з чотирма золотисто-жовтими плямами на передньому краї та двома на задньому. Голова має рудувато-жовте забарвлення. Задні крила сірі, з довгою бахромою. Яйця маленькі, розміром 0.2-0.3 мм, жовтувато-білі. Гусениця останнього віку червона, довжиною 8-11 мм, з чорною головою, грудними та анальними щитками. Лялечка коричнева, довжиною 8-9 мм.
Гусениці зимують у I-II віці у білих коконах під відсталою корою на нижніх частинах пагонів, у тріщинах кори, на пеньках обрізаної малини чи серед рослинних решток. У період набубнявіння бруньок, коли з'являється зелений конус, гусениці підіймаються вгору по стеблах і вгризаються в бруньки, закриваючи вхідні отвори павутиною та екскрементами. У травні гусениці перетворюються на лялечок у пошкоджених бруньках чи в серцевині пагона. Самки відкладають яйця по одному біля основи тичинок розквітлих квіток, з плодючістю 60-90 яєць. Нові гусениці, що виходять через 7-10 днів, харчуються плодоложем квітки протягом 10-12 днів. За рік розвивається одне покоління.
Гусениці виїдають вміст бруньок, квіток, нектарників, потім вгризаються в пагони, виїдаючи середину. Пошкоджені бруньки та квітки засихають і гинуть. Личинки, харчуючись між чашолистками і маточками, переходять у плодоложе, викликаючи його загнивання. Ягоди стають дрібними, тьмяними та швидко псуються, особливо у ранніх сортів малини, де цвітіння збігається з масовим відкладанням яєць.
Необхідно виконувати низьке обрізання та спалювання рослинних решток. Якщо на початку виходу гусениць із зимівників (фаза розсування брунькових лусочок) виявляється понад 4-5 гусениць на кущ, рекомендується застосування інсектицидів для обробки малини.