Малинова пагонова попелиця поширена по всій Україні, але найбільше на Поліссі та в Лісостепу.
Безкрилі партеногенетичні самки мають довжину 2,3-2,5 мм, забарвлені в темно-зелені тони з коричневими плямами. Їхні трубочки тонкі, циліндричні, довші за пальцеподібний хвостик. Очі чорного кольору, а вусики мають 6 члеників. Крилаті особини довжиною до 2 мм мають зелене черевце з коричневими плямами, чорні голову та груди. Яйця дрібні, чорні та блискучі.
Запліднені яйця зимують біля бруньок і вилуплюються на початку їх розпускання. З них розвиваються личинки, які до моменту бутонізації малини перетворюються на дорослих самок-засновниць. Попелиці переходять на листя, де активно розмножуються протягом літа, заселяючи також молоді пагони. Протягом сезону може розвиватись 8-12 поколінь. Крилаті розселювачки з'являються з середини червня, а наприкінці літа їхня чисельність знижується і змінюється морфологія на дрібніші та жовтіші особини з 5-члениковими вусиками. Амфігонне покоління, яке з'являється наприкінці осені, відкладає яйця, що зимують до весни.
Цей вид особливо шкодочинний для малини, а також впливає на ожину та троянди, особливо в тіньових місцях. Великі колонії на кінцях пагонів та суцвіттях спричиняють скручування листя, стримування росту, викривлення пагонів, скорочення міжвузлів. Пошкоджені пагони можуть призводити до поганого розвитку квіток, які часто засихають.
Ранньовесняне оброблення овіцидами до набубнявіння бруньок є ефективним. Економічний поріг шкодочинності перед цвітінням становить від 15 до 50% пошкоджених листкових та плодових бруньок, а після збору ягід — 3-5 колоній на 100 верхівкових пагонів. При перевищенні цього порогу необхідно використовувати інсектицидами.