Мідляк піщаний
Поширення
Мідляк піщаний поширений повсюдно, але найчисленніший на півдні степової зони, зокрема в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях.
Шкідливість
Жуки мідляка піщаного багатоїдні і пошкоджують різні культури, однак найбільшу загрозу становлять для сходів просапних і розсади овочевих культур навесні та на початку літа. Личинки живляться гнильними рослинними рештками і живих рослин майже не пошкоджують.
Зовнішній вигляд
- Жук: Розміром 7-10 мм, овальний, з майже паралельними боками, слабкоопуклий, чорний або сірувато-бурий від ґрунтової кірки, яка покриває все тіло. Наличник спереду з глибокою напівкруглою вирізкою. Надкрила з правильними поздовжніми рядами великих горбків; задніх крил немає.
- Личинка: Довжиною до 18 мм, плоско-циліндрична, від темно-сірого до бурувато-жовтого кольору, з темною головою і передньогрудним тергітом; покриви матові, низ забарвлений світліше. Очки є. Верхня губа і наличник мають посередині по два булавоподібних шпичаки.
Розвиток
Жуки живуть 1-2 роки, зимують серед рослинних решток на полях і у верхньому шарі ґрунту. З’являються на поверхні ґрунту в степовій зоні наприкінці березня або на початку квітня, залежно від ступеня прогрівання ґрунту. У квітні відбувається спарювання, і наприкінці квітня – на початку травня самки відкладають яйця, що триває до кінця травня – початку червня. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину 2-5 см купками, від кількох до десятка. Одна самка може відкласти до 100 яєць за сезон. Личинки з'являються через 35-40 діб, заляльковуються в ґрунті на глибині 3-6 см, розвиток лялечки триває 6-8 діб. Імаго з’являються в липні і продовжують виходити з ґрунту впродовж серпня. Личинки, які відродилися з пізніх кладок, заляльковуються у серпні – вересні, а жуки залишаються в лялечкових колисочках до весни.
Заходи захисту
Агротехнічні заходи:
- Ретельна обробка просапних культур, особливо в період линяння, відкладання яєць або відродження личинок та їх заляльковування.
- Своєчасне дискування полів після зайнятих парів і ранніх зернових.
- Культивація просапних культур у поєднанні з основним та напівпаровим обробітком ґрунту.
- Боротьба з бур’янами.
- Глибока оранка, що згубно діє на молодих жуків, які підготувалися до зимівлі.
Обробіток ґрунту:
- У зрошуваних зерно-трав’яних сівозмінах Степу рекомендується дискування в 2-3 сліди дисковою бороною на глибину 8-10 см.
- Основний обробіток після дискування проводять полицевим плугом, культиватором-плоскорізом або чизелем.
- Після підкошування трав доцільно провести боронування зубовими або голчастими боронами.
Зрошення:
- Вирівнювання поверхні поля та дотримання режимів зрошення, що запобігає тривалому застоюванню води у пониженнях рельєфу.
Внесення добрив:
- Внесення в ґрунт аміачної води, безводного аміаку або калійної селітри значно зменшує кількість ґрунтових шкідників.
Хімічні заходи:
- Обробка насіння інсектицидами, при перевищенні економічного порогу шкідливості.
