Степовий мідляк є важливим шкідником у степовій зоні України та в Криму. Цей жук і його личинки можуть завдавати значної шкоди аграрній промисловості, зокрема кукурудзі, соняшнику, бурякам та іншим культурам, особливо через пошкодження висіяного насіння. Заходи з контролю цього шкідника залежать від агротехнічних практик та своєчасного використання інсектицидів.
Біологічні особливості
- Зимівля: Жуки зимують у ґрунті у лялечкових колисочках. Личинки різних стадій також зимують у ґрунті, де можуть заляльковуватися наступного сезону.
- Розвиток: Жуки вилітають на поверхню у квітні, спаровуються і відкладають яйця в травні. Личинки відроджуються і розвиваються в ґрунті, живлячись корінням злаків та інших культур.
Заходи захисту
Агротехнічні методи:
- Глибока оранка: Використання глибокої оранки може знищити лялечки і личинки, що готуються до зимівлі.
- Обробіток ґрунту: Ретельний обробіток ґрунту і видалення бур’янів можуть зменшити популяцію шкідників.
- Культивація: Використання культиваторів для знищення личинок та їх життєвого простору у верхньому шарі ґрунту.
- Дискування полів: Дискування після збирання врожаю та перед посівом нового врожаю може знищити багато лялечок.
Хімічний метод:
- Інсектициди: Використання затверджених інсектицидів для контролю шкідників під час відкладання яєць та вилуплювання личинок.
Інтегроване управління шкідниками (IPM):
- Моніторинг: Регулярний моніторинг поля за допомогою пасток і візуальних оглядів для визначення часу застосування інсектицидів.
- Біологічні методи: Використання природних ворогів шкідника для контролю його популяції.