Шкідник поширений у країнах Центральної та Північної Азії, на Близькому та Середньому Сході, а також у Мексиці, США та Канаді.
Жук має розміри 2,0-4,6 мм завдовжки і чорно-буре забарвлення тіла. На надкрилах зазвичай є 3 поперечні смуги, хоча може бути присутня лише верхня смуга у формі петлі. Передньоспинка вкрита темно-коричневими та помаранчевими волосками, останні утворюють 3 розпливчасті плями біля основи. Світлі смуги на надкрилах також покриті помаранчевими волосками. Вусики закінчуються булавою з 8 члеників у самців (4-й ширший за 3-й), остання булавка подовжена і закруглена. Личинка має характерний пучок рудого волосся на кінці черевця.
Середня плодючість самиці - 90 яєць, максимальна - 150 яєць. Зимують личинки різного віку. У помірному поясі дає одне покоління, в південних регіонах - два. За несприятливих умов личинки можуть впадати в діапаузу до 3 років, при цьому стаючи надзвичайно стійкими до критичних температур та отрутохімікатів.
За оптимальної температури 30°С передляльковий період становить 1-2 дні, яйцекладка - 2-6 днів, інкубація - 5-6 днів, личинкова стадія - 20 днів, лялечка - 3-4 дні. Повний цикл розвитку складає 30 днів.
Жуки не живляться. Личинки є шкідниками цілого зерна пшениці, кукурудзи, жита та різних борошняних продуктів. Пошкоджують також ентомологічні колекції, кокони шовкопряда, вироби з натурального шовку. Жук поширюється із зараженою продукцією, а на підприємствах - розльотом.