Мінуючі молі — це група дрібних метеликів, які мінують листя рослин, завдаючи значної шкоди. Ці шкідники поширені повсюдно і вражають різноманітні види рослин.

Особливості поширення та шкідливість

Мінуючі молі зустрічаються у всіх кліматичних зонах, від тропіків до помірних широт. Їхня активність може значно знизити фотосинтетичну активність рослин через масивне пошкодження листя, що призводить до зниження урожайності, погіршення якості плодів, а також до загибелі молодих пагонів і бруньок.

Зовнішній вигляд та життєвий цикл

Мінуючі молі — дрібні метелики, розміром 12-16 мм, з широколанцетними передніми крилами коричнево-сірого кольору і яскравішими жовтими лусочками. Гусениці, які розвиваються з яєць відкладених на нижній частині листків, мінують внутрішні шари листя, залишаючи за собою видимі шляхи (міни). Ці гусениці можуть бути різних кольорів від жовтувато-рожевих до сіро-зелених. Метелики активні вночі та рано вранці.

Природні вороги та заходи контролю

Боротьба з мінуючими молями включає використання ентомофагів, які ефективно знищують значну кількість личинок і лялечок. Серед них відомі різні види їздців, такі як Apanteles, Cirrospilus та Chrysocharis, а також інші природні хижаки, включаючи павуків та птахів. Ці ентомофаги можуть значно знизити популяцію мінуючих молей, особливо коли їх застосування комбінується з культуральними заходами, такими як ретельне прибирання рослинних залишків, що усуває місця перезимівлі личинок і лялечок.

Методи боротьби

Культуральні методи: Очищення поля від рослинних залишків, пізня осіння оранка.
Біологічний контроль: Використання ентомофагів для зниження чисельності шкідників.
Хімічний контроль: Застосування інсектицидів рекомендується тільки при високій чисельності шкідників та неефективності інших методів контролю.