Морквяна муха (Psi/la rosae) є суттєвим шкідником, який завдає шкоди посівам моркви, особливо в регіонах з підвищеною зволоженістю. Основна шкода полягає у пошкодженні коренеплодів моркви личинками, що призводить до зниження їх товарного вигляду та якості.
Шкідливість
- Значна шкода пізнім сортам моркви, особливо у вологих районах.
- Личинки вигризають звивисті ходи в коренеплодах, роблячи їх непридатними для споживання та зберігання.
- Пошкоджені рослини можуть засихати, що знижує врожайність.
Особливості вигляду
- Імаго: Довжина 4–5 мм, блискучо-чорна з зеленуватим полиском; крила прозорі, з зеленуватим відтінком.
- Личинка: Довжина 6–7 мм, блідожовта, блискуча.
- Лялечка: В колисочках у ґрунті, де зимують.
Цикл розвитку
- Мухи зимують у стадії лялечки в ґрунті.
- Виліт мух відбувається у травні, коли ґрунт прогрівається до 15–17 °С.
- Самки відкладають яйця поблизу коренеплодів, з яких через 5–10 днів вилуплюються личинки.
- Два покоління на рік зі співіснуванням личинок першого та другого поколінь в одному сезоні.
Заходи захисту
- Превентивні заходи: Віддалення нових посівів моркви від минулорічних на значну відстань; ретельне очищення поля після збору врожаю.
- Механічні методи: Зяблева оранка для знищення лялечок.
- Хімічний захист: Застосування інсектицидів при виявленні перевищення порога шкідливості.
- Біологічний контроль: Використання природних ворогів мухи, таких як хижі жуки та іхневмоніди.