Ногохвістки, також відомі як колемболи або подури, є маленькими членистоногими, розміром від 1 до 5 мм. Їхнє тіло зазвичай м'яке, часто прикрашене дрібними лусочками або ворсинками, які можуть бути різних кольорів і нерідко мають металевий блиск. Назву "ногхвістки" вони отримали через наявність стрибальної вилочки на нижній частині черевця, яка допомагає їм робити стрибки, відштовхуючись від землі.
Самці ногохвісток залишають сперматофори на рослинних стеблах, які самки збирають за допомогою своїх статевих отворів. Їхні яйця, часто незвичайної форми, вимагають вологого середовища для розвитку, адже вони чутливі до висихання. З яєць вилуплюються молоді колемболи, які вже мають схожість з дорослими особинами.
Ногохвістки найчастіше атакують кімнатні рослини, і хоча вони стають великою проблемою лише за масового розмноження і низьких температур у приміщенні, їх вплив може бути значним. Уражені рослини сповільнюють свій ріст, а численні мікропошкодження стають шляхом для грибкових і бактеріальних захворювань.
Ключ до контролю чисельності ногохвісток — це адекватні агротехнічні заходи. Важливо уникати використання в субстраті легко розкладаючихся компонентів, як неперепрівше листя чи чайна заварка. Хороший дренаж і помірний полив допоможуть запобігти застою вологи, який сприяє розмноженню цих шкідників. У разі серйозного зараження можуть бути використані інсектициди.
Ногохвістки зазвичай зустрічаються в верхньому шарі грунту або серед органічних залишків на поверхні землі, де вони знаходять достатньо вологи для свого існування.