Просяна жужелиця

Просяна жужелиця є поширеним шкідником в південних та східних регіонах України, завдаючи значної шкоди зерновим культурам, особливо пшениці та ячменю. Ці жуки і їхні личинки пошкоджують не тільки рослини, але й сприяють поширенню інших шкідників та хвороб.

Біологічні особливості

• Зимівля: Личинки та дорослі особини зимують в грунті, часто у великій кількості.
• Розвиток: Жуки активізуються у квітні, а спарювання та відкладання яєць відбуваються в травні. Личинки живляться проростками і молодими рослинами, а дорослі особини - зрілим насінням.

Заходи захисту

Агротехнічні методи:

• Сівозміна: Зменшення частки стернових попередників до 5-10% та дотримання сівозміни сприяє зниженню чисельності шкідників.
• Збирання врожаю без втрат: Мінімізація залишків урожаю на полях унеможливлює жука насичуватися та відкладати яйця.
• Обробка грунту: Використання дискових борін та культиваторів для знищення жуків та личинок, що зимують у ґрунті.

Хімічні методи:

• Інсектициди: Обприскування культур інсектицидами (Базудин, Волатон 500, Діазинон, Нурел Д, Промет 400), особливо під час виявлення 2-3 личинок на 1 м² у весняний або осінній періоди.

Біологічні методи:

• Природні вороги: Хижі жужелиці, птахи, павуки та інші хижаки природно регулюють популяцію просяної жужелиці.

Інтегроване управління шкідниками (IPM):

• Моніторинг: Регулярний моніторинг популяцій шкідників для своєчасного реагування.
• Комбінація методів: Використання комбінації агротехнічних, хімічних та біологічних методів для ефективного контролю.