Сарана Марокканська, хоча й названа на честь Марокко, має широкий ареал, що охоплює від Канарських островів та Мадейри через країни Середземномор'я аж до Афганістану та південного Казахстану. Цей вид є багатоїдним шкідником, що може завдавати значних збитків сільськогосподарським культурам.

Зовнішній вигляд

Самці сарани мають довжину тіла 20-28 мм, самки — 28-38 мм. Жуки мають темно-зелене або майже чорне забарвлення з червоними ногами та виразною червоною плямою біля анального отвору. Крила майже прозорі з темними плямами. Виділяються дві фази: стадна та одинична, де стадна фаза має світліше забарвлення, а одинична — більш темне з яскравими плямами на задніх стегнах.

Розвиток

Розвиток сарани Марокканської проходить декілька фаз. Яйця відкладаються в кінці осені або на початку зими і розвиваються весною. Личинки проходять кілька стадій линьки та об'єднуються у великі зграї для пересування. Дорослі особини також збираються у великі зграї та здійснюють далекі перельоти, що значно розширює їх шкідливий вплив.

Шкідливість

Сарана Марокканська може значно вплинути на урожаї злакових, в тому числі пшениці, ячменю та інших. Пошкодження від живлення цих інсектів можуть знизити урожайність майже удвічі.

Заходи захисту

Для контролю цього шкідника використовуються як агротехнічні, так і хімічні методи. Важливо моніторити чисельність популяції та вживати заходів щодо їх обмеження на ранніх етапах розвитку. Зокрема, важливо забезпечувати своєчасну обробку культур, що може включати використання інсектицидів для локалізації та ліквідації зграї сарани.