Щетинистий бульбочковий довгоносик

Щетинистий бульбочковий довгоносик відомий як спеціалізований шкідник бобових культур. Він зустрічається переважно у лісостепових областях, але менш чисельний у степах.

Шкідливість

Цей жук особливо небезпечний для однорічних і багаторічних бобових, таких як горох, квасоля, вика, чина, сочевиця, люпин, конюшина, люцерна, еспарцет та буркун. Його активність може значно погіршити харчові та технологічні якості зерна.

Морфологія

Дорослі особини мають довжину 2,8 – 4,5 мм і покриті довгими світлими щетинками на задній половині надкрил. Очі їх нерівномірно опуклі. Передньоспинка має три світлі довгасті смуги. Яйця, розміром 0,2 – 0,3 мм, спочатку мають жовтувато-біле забарвлення, але з часом чорніють. Личинки довжиною 4 – 5 мм, С-подібно вигнуті, білуваті зі світлокоричневою головою, тіло вкрите довгими рудуватими волосками. Лялечки 4,5 – 6 мм, блідожовті.

Цикл розвитку

Жуки зимують у грунті на полях, де харчувалися протягом літа та осені. Вони прокидаються при температурі повітря 3-4 °С, активізуються при 12-14 °С і починають літати при 13-17 °С. Весняний період розмноження варіюється від 5 до 20 діб залежно від погодних умов. Масовий виліт спостерігається з середини квітня до кінця травня. Починають харчуватися з перших теплих днів, спершу мало, а з настанням теплої погоди — активно. Жуки можуть повністю знищити молоді листя бобових рослин. Яйця відкладають після додаткового живлення, личинки вироджуються у травні-червні, розвиток личинок триває близько 40 діб. Заляльковування відбувається у першій половині червня, стадія лялечки триває 9-13 діб.

Заходи захисту

Важливо проводити ранню сівбу гороху та забезпечити просторову ізоляцію від багаторічних бобових. Після збирання гороху необхідна оранка поля. Жуки ефективно контролюються за допомогою інсектицидів.