Сливова плодожерка

Поширення

Сливова плодожерка трапляється повсюдно.

Шкідливість

Пошкоджує сливу, аличу, абрикос, персик, терен, зрідка черешню і вишню. Гусениці видають м'якуш плодів, що втратили до передчасного обпадання і втратили врожай.

Зовнішній вигляд

• Метелик: Розмах крил 13–15 мм; передні крила темнокоричневі зі слабким фіолетовим поліском; задні крила одноколірні, буруватосірі.
• Яйце: Округле, розміром 0,7 мм, плескате, біле, напівпрозоре, згодом зеленуватожовте.
• Гусениця: Ранніх віків бруднобіла, доросла – 12–15 мм, блідорожева; голова і грудні ноги темнобурі, передньогрудний і анальний щити світло-коричневі.
• Лялечка: Розміром 7–8 мм, світло-коричнева; кінець черевця плавно заокруглений, з вісмома гачкоподібними щетинками на верхівці.

Розвиток

Зимують гусениці в павутинних коконах у тріщинах кори, під відсталою корою на стовбурах, у поверхневому шарі підставу, у рослинних рештках. Залялькування починається через 10–15 діб після переходу середньодобових температур за межі 10 °С, що збігається з періодом відокремлення бутонів у нижніх сортів сливи. Для розвитку лялечки потрібно 15–26 діб.

Виліт метеликів починається при сумі ефективних температур +105...+120 °С (поріг розвитку 10 °С), масовий літ — через 12–15 діб. Метеліки активні після 17 років і в сутінках при температурі повітря не нижче 16–17 °С. Оптимальна температура — 24–26 °С.

• Відкладання яєць: через 3–5 діб після вильоту самка відкладає яйця по одному, іноді по 2–3, на освітлені ділянки плодів, рідше — на нижню поверхню листків. Плодючість — 50–90 яєць.
• Гусениці: Відроджуються через 5–10 діб при сумі ефективних температур 190–200 °С. При проникненні в плід гусениця обплітає невелику ділянку павутиною і під нею вгризається в шкірочку. Пошкоджені плоди набувають фіолетового кольору, передчасно "визрівають" і обпадають. Розвиток гусениці триває 20–30 діб.

У Поліссі та північному Лісостепу великий гусениця переходить на коконування і впадає в діапаузу. У південних районах розвивається друге покоління.

Природні вороги

Чисельність сливової плодожерки знижують членистоногі паразити, призначені для яблуневої плодожерки; 5–10% шкідників заражають ентомофаги з родини браконід.

Заходи захисту

Профілактичні заходи:

• Проведення низки заходів, передбачених для яблуневої плодожерки.
• Залежно від чисельності шкідника проведення одного-двох обприскувань дерев інсектицидами проти кожного покоління.
• Першу обробку виконують на початку відродження гусениць плодожерки — при досягненні сумі ефективних температур 190–200 °С (поріг 10 °С).

Застосування феромонів:

• Використання феромонів (фунемон) для дезорієнтації самців. Економічний поріг шкодочинності: вилов на феромонну пасту п'яти самців за п'ять діб під час цвітіння сливи; 2–5% пошкоджених зав'язків під час їх розвитку й до врожаю.

Хімічні заходи:

• Застосування інсектицидів.