Соєва нематода має чіткий статевий диморфізм. Самки в молодості білі, з віком жовтіють, а після смерті перетворюються на темно-коричневі цисти з характерними зигзагоподібними лініями. Вони мають розмір 560-850 × 350-590 нм і заповнені яйцями. Самці червоподібні, прозорі, довжиною 1,0-1,5 мм.

Розвиток

Розвиток соєвої нематоди проходить кілька стадій: від яйця до чотирьох ювенільних стадій та до дорослої особини. Личинки другого віку виходять з яєць і пересуваються у грунті, де вони проникають у корені сої. Розвиток відбувається за температури 18-32°C, але ідеальна температура для їх розвитку — 24-28°C. Високі температури (понад 33°C) припиняють їхній розвиток.

Шкідливість

Нематода викликає значні пошкодження рослин сої, сповільнюючи їх ріст, викликаючи пожовтіння листя, а в крайніх випадках загибель рослини. Особливо сильно вражає кореневу систему, що призводить до раннього в'янення.

Засоби захисту

Використання стійких сортів сої: Це найефективніший метод боротьби з соєвою нематодою.
Сівозміна: Включення в сівозміну злакових культур, які є несприятливим середовищем для розвитку більшості шкідників сої.
Культури-приманки: Використання спеціальних культур, які приманюють нематод, але не дозволяють їм завершити свій розвитковий цикл.
Хімічний захист: Застосування нематоцидів, таких як Бі-58, для контролю чисельності нематод.

Поширення

Соєва нематода поширена повсюдно, особливо в регіонах інтенсивного вирощування сої. Керування шкідником вимагає інтегрованого підходу, щоб мінімізувати збитки та зберегти високий рівень продуктивності соєвих культур.